закарпатський говір теж має місце в Україні! — бо це наше!

Відповім цитатою з Вікіпедії: «У лексиці Закарпатського говору помітне місце займають архаїзми та запозичення з сусідніх мов. Як і в інших карпатських діалектах, у закарпатському говоріє елементи, що мають паралелі в південнослов’янських мовах, в ареалі балканського мовного союзу.»
Отже, хочемо ми цього чи не хочемо, але сусідні мови вносять свої корективи в рідну мову. Не розумію тільки чому закарпатський говір — це наше, а слова російського походження — вже не наше, російська ж мова в десятки разів поширеніша на Україні!
І не треба соромитися свого.
(від себе) Я також живу в оточенні…
І що тут соромитися, га? :)
Видно, що більше не знайшли що сказати, то лізете в пляшку. Де ви побачили, що я соромлюся свого? Я нічого не соромлюся, просто хочу бути людиною, і перш за все не упередженою. З українцями говорю на українській, з росіянами на російській, з закарпатцями стараюсь по-закарпатськи, а з іноземцями, щоб вони мене зрозуміли, то на міжнародній англійській в міру своїх знань. А дискримінувати чиюсь мову вважаю злочином, бо це розпалює ненависть, якої не повинно бути між людьми, що вважають себе християнами.

А українська чим завинила?

А може перш ніж ставити дурні запитання вартує уважно прочитати те, що я написала? Повторюю «наступний рецепт напишу на російській мові, або й взагалі не напишу, щоб не сканували кожнісіньке моє слово крізь призму української лексики.»
Отже не українська мова завинила, а конкретна людина, яка прийшла на кулінарний форум з ціллю навчити мене говорити. Таким людям місце на форумах лексикології, там більш доречно показувати свої пізнання в даній галузі.
Я самодостатня людина і сама буду вирішувати писати мені шампіньйон чи печериця, або ж взагалі не буду писати, щоб уникнути своєрідних дебагів не по темі.
Підозрюю зараз мене почнуть виправляти, що в українській мові нема така такого слова «дебаг»… :)

Мені зручніше на українській, бо це моя рідна мова… Але як виявилось, виставляти рецепти на рідній мові тут небезпечно…

От мені цікаво, в буденній мові поборники чистої української мови вживають слово розчепірка, чи парасолька, кощій безсмертний чи кащик невмирущий...?
Я все-таки надаю перевагу словам парасолька, і кощій безсмертний і не тому, що я не люблю і соромлюсь української мови, а тому що зрозуміють про що я кажу лише одиниці.

Дякую за таких чудних песиків :)