500 г. | |
200 г. | |
200 г. | |
50 г. | |
80 г. | |
50 г. | |
20 г. | |
15 г. | |
10 г. | |
5 г. | |
20 г. | |
20 г. | |
60 г. | |
3 шт. | |
100 г. | |
Розраховано на 10 порцій |
борошно пшеничне |
500 г. |
мед рідкий |
200 г. |
цукор |
200 г. |
горіхи волоські |
50 г. |
молоко |
80 г. |
родзинки |
50 г. |
коньяк |
20 г. |
розпушувач тіста |
15 г. |
кориця |
10 г. |
гвоздика |
5 г. |
цедра апельсина |
20 г. |
цукор ванільний |
20 г. |
олія |
60 г. |
жовтки яєчні |
3 шт. |
джем |
100 г. |
Пряники — це одні з прадавніх російських ласощів. Перші пряники з'явилися ще в IX ст як проста суміш житньої муки з медом і ягідним соком. Це були найпростіші і, мабуть, найсмачніші пряники, оскільки мед складав в них майже 50%. Правда, тоді вони іменувалися «медовим хлібом». Пряниками вони стали називатися набагато пізніше, в XI – XII ст. коли в них стали все більше і більше додавати екзотичні прянощі, привезені з Індії і Близького Сходу, і коли саме наявність прянощів, а не меду, стало поступово найбільш характерною ознакою пряникового тіста. Пряник і означає виріб з великою кількістю прянощів. У XVII – XIX століттях пряникова справа була поширеним народним промислом. У кожній місцевості випікали свої пряники по традиційних рецептах, а секрети виготовлення передавалися з покоління в покоління. До цього дня існують знамениті тульські, вяземські, ржевські, архангельські пряники.
Коврижка — це особлива випічка з пряничного тіста, особливий пряник.Часто скадається з двох коржів, прошарованих повидлом чи варенням.Відрізняє коврижку від пряників розмір і присутність в тісті горіхів, родзинок, цукатів.
Ось що написав В.В.Похльобкін про коврижку:
«Крупный, даже скорее гигантский «пряник», то есть изделие из пряничного теста размером до 1—1,5 м в длину и до 1 м в ширину, иногда составленное из двух половинок. Высота коврижки 6—10 см, при условии, что она состоит из двух наложенных друг на друга половинок с промазкой между ними повидлом, вареньем.
Вес коврижек иногда достигает одного пуда и более. Помимо обычных компонентов пряничного теста в тесто коврижки добавляют орехи, изюм или цукаты.
Крупные размеры коврижек обеспечивают легкость ее транспортировки (по сравнению с рассыпными пряниками), прекрасную сохранность в свежем незачерствевшем виде длительное время и удобство отпуска покупателю в любых угодных для него разновесах и количествах. Главными центрами производства коврижек в России были Городец (на Волге) и Москва.»
Дуже смачна вийшла ковврижка — ароматна-ароматна. З чаєм — саме те.
Mila
Medunya
Irmak
Medunya
elcina
Medunya
gutka
Medunya
natapit
Medunya
Sellin