Canard au sarrasin

Ця страва з'явилося в Квебеку, звідси і французька назва, наприкінці 20 століття і встигла стати традиційною. В деяких квебекських сім'ях його за традицією готують в середині жовтня, як правило вибираю для цього сонячний день. З тієї ж традиції до цієї страви подають португальське червоне вино Dos Quintas. Насправді це просто качка з гречкою. І ось я в середині жовтня вирішив зробити цю традиційну страву, покликавши в гості друзів, які заанонсували цю страву в жж.
З ранку я поїхав на ринок, де купив жирнючу качку на 3 кг і по дрібниці всяких овочів. Цікаво, що ця качка була силоміць на фуагра вигодуваним гібридом під назвою mulard, отака помісь ідокачки з пекінської білою. Сам гібрид стерильний, тобто потомства не дає, як і мули, звідси і назва (початок від mule і кінець від canard), але дуже добре відгодовується для отримання жирної печінки (фуагра). Купив я саме таку качку, просто з цікавості, ніколи я раніше не пробував таких. До речі, продав мені її мій товариш по роботі, який раніше працював у нашій компанії, але потім звільнився, і пішов працювати на ринок. А через рік після того як він пішов від нас, пропрацювавши на компанію 25 років, він виграв в лотереї півмільйона, але як і раніше працює і анітрохи не зазнався. Веселий і добрий малий 62х років, завжди готовий допомогти, побільше б таких людей.
Але повернемося до наших баранів, тобто качці. По суті справи це просто плов з качки з гречкою або з гречки з качкою. Мені знадобилася для цього:

Приготування

Окремо скажу за спеції, які традиційно кладуть в цю страву. Їх зовсім небагато:

Я качку розрізав на багато шматків, напевно 12, я не рахував, відрізавши зайвий жир, той який не під шкірою.

Склав їх у свій розігрітий чавунний вок, який я для таких речей використовую замість казана, через брак оного.

Хоча по суті це ж майже одне і теж, просто, наскільки я уявляю, казан глибше. Шматки качки я клав шкірою вниз так що б витопити з них зайвий жир.

Вогонь зробив середньо сильний. Коли жир витопився, я шматки м'яса качиного перевернув так щоб обсмажилися з усіх боків і витягнув їх на окрему тарілку. Злив зайвий жир (потім стане в нагоді абикуди), а в жирі що лишився в воці обсмажив порізану півкільцями цибулю,

злегка, так тільки щоб краєчки зарум'янилися і додав порізану на мандоліні моркву, таку собі локшину оранжевого кольору.

Дав їй тільки злегка пом'якшати в гарячому жиру. І відразу відправив у цю справу качку і розмолоті ялівець і чорний перець. Перемішав це все. Додав туди часник, порізані шавлію і гострий перець.

Всипав гречку, і продовжував помішувати все це з метою гречку всю обмазати жиром і злегка прогріти.

Потім посолив і залив окропом так щоб покрило все. І залишив вирувати, не закриваючи кришки.

Коли зверху води майже не залишилося, закрив кришкою і помістив весь вок в духовку, насилу його туди утиснувши. Температуру виставив у 200F. Лишив там до приходу гостей (години 3). Дуже я цю справу люблю, прихід гостей і поєднання качка-гречка.

P.S. Блюдо це насправді придумав я сам в 1999 році, живучи тоді вже в провінції Квебек. Воно дійсно стало традиційним в моїй родині і в декількох сім'ях моїх друзів. А ідеєю послужив уривок з якогось оповідання в шкільному підручнику російської мови про те як герої підстреливши на полюванні качок приготували їх старим способом в гречаній каші. Звідки цей уривок я не пам'ятаю, дуже давно це було.

Повернутись на початок рецепту "Canard au sarrasin"