ХЛІБ - усьому голова

ХЛІБ - усьому голова
  • Швидкість приготування: не вказано
  • Складність приготування: не вказано
  • Спосіб приготування: не вказано

ХЛІБ - усьому голова
Хліб завжди був мірилом життя і культури. Будь-якій обряд і нині не обходиться без хліба: народжується дитина — йдуть з хлібом, виряджають сина в дорогу — мати дає хліб, дорогих гостей стрічають хлібом-сіллю. Молодих вітають весільним короваєм — символом добробуту й щастя. Ідучи на поминки, люди теж несуть хліб.

Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Щодо хлібу існує багато повір'ї в, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували і з'їдали. Вважалося, якщо так не зробити, то родина зазнає страшенних збитків. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба було підняти, обтрусити й покласти на видному місці — птахам. За гріх вважалося навіть надкусити та недоїсти шматок. Перший хліб нового врожаю давали потроху собаці чи котові.

На жнива виконували особливий обряд. Називався він «свято першого снопа». Сніп пшениці, заквітчаний стрічками, несли селом, і кожний, хто стрічав процесію, низенько їй кланявся.
Окремо хочеться сказати про роль хліба на весіллі. Весільний хліб (коровай) треба швидко з'їсти, щоб не засох, бо в молодих «життя всохне». А чи знаєте ви, що для того, щоб спекти весільний коровай, запрошувались спеціальні люди — жінки, що мають гарну сім'ю, і борошно вони приносили своє. Не менше 7 жінок брали участь у випіканні хліба.
Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, ретельно збирали і віддавали птахам, а крихти свяченої паски — худобі.

Хліб — один з основних продуктів харчування людини. Потреба в ньому становить від 300 до 500 г на добу, залежно від віку людини, характеру праці, національних особливостей та економічних факторів.

В Україні щороку виробляється близько 7 млн т хліба та хлібобулочних виробів, або 130 кг на душу населення.
Цінність хліба в тому, що він містить майже всі поживні речовини, необхідні людині. При правильній технології виробництва вся маса хліба (100 є їстівною. Майже половину його сухих речовин становлять вуглеводи (45 — 55 , з яких основним є крохмаль. Залежно від сорту борошна хліб містить 5 — 8 % білків.
За рахунок житнього і пшеничного хліба людина задовольняє свою потребу в білках на 25 — 30 %, у вуглеводах — на 30 — 40 %.
Біологічна цінність хліба залежить від повноцінності білків, вмісту в ньому вітамінів, зольних елементів тощо. В 100 г хліба міститься 5 — 8 г білка. Фізіологічна цінність білків хліба з борошна вищих сортів становить 20 — 25 % норми. За даними ФАО, білки житнього хліба краще збалансовані, ніж пшеничного.

Важливим показником біологічної цінності хліба є вміст у ньому вітамінів. Хліб — основне джерело вітамінів групи В, РР, Е. З мінеральних речовин у ньому є фосфор, кальцій, залізо, магній та ін. За вмістом вітамінів і зольних елементів хліб з низькосортного борошна, і особливо оббивного, переважає хліб, випечений із борошна вищих сортів.
Хліб відрізняється від багатьох інших продуктів харчування тим, що добре засвоюється організмом. Це пояснюється тим, що він має пористу, м'яку, еластичну та не липку м'якушку, в якій містяться денатуровані білки, частково клейстеризований і розчинений крохмаль, сильно розм'якшені оболонкові часточки зерна. Тому всі ком­поненти хліба легкодоступні для дії ферментів травного каналу.
Енергетична цінність хліба досить висока. Так, 100 г його, залежно від виходу і сорту борошна та рецептури тіста, дають організмові 798 — 1390 кДж, що становить близько 35 % його потреби в енергії.
Виробництво хліба почалося давно (10 — 15 тис. років тому), коли людина почала вирощувати злакові культури. Спочатку люди їли сире зерно, але з появою вогню з'ясували, що підігріте на ньому зерно має приємний смак. Так людина стала випікати перепічки, a згодом і хліб.
З давніх часів хліб цінився дуже високо. В Давньому Єгипті сонце, золото і хліб позначали однаково — у вигляді кола з крапкою посередині. В Римі раб, який умів випікати хліб, коштував у 10 разів дорожче за найкращого гладіатора.

Етикет за столом.Хліб і бутерброди. Правила хорошого тону — хліб береться не вилкою, а руками. Хліб ножем краще не різати, а відламувати маленькими шматочками. При закусці, наприклад, якщо це шинка, не варто класти її на шматочок хліба, краще з'їсти її за допомогою ножа і вилки. За бажанням невеликі шматочки хліба можна намазувати маслом, при цьому масло беремо помалу з масельнички на край власної тарілки. Вільніше обходимося з хлібом за сніданком: можна намазати шматок хліба маслом і відкушувати прямо від шматка, а ще смачніше на такий шматочок хліба покласти шинку або сир. Щоб бутерброд було зручніше їсти, його розрізають в своїй тарілці, користуючись ножем і вилкою.


Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
Диханням косарів, вогнем гарячих діб,
Трудом і творчістю, людським гарячим потом,
Він пахне солодко, як пахнуть меду соти.

Етюд про хліб

Яйце розіб’є, білком помаже.
На дерев’яну лопату — та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа — Мініатюрна зоряна ніч.
На хмелі замішаний, видме груди.
Зарум’янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.
В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені, де пікся в теплі, — І зачарується біла хата
З сонця пахучого на столі.
Іван Драч

Повернутись на початок рецепту "ХЛІБ - усьому голова"

Коментарі (4)

RSS згорнути / розгорнути
 

 
+
0
Оце і коровай на першому фото.
avatar

Lola

+
0
Я теж в захваті, оце праця.
avatar

Masha

+
0
Похожий караваий видели на последней Сорочинской Ярмарке. Соглашусь, что впечатлает.
avatar

Igorena

+
0
І я з радістю подивилася на такий витвір, в живу він напевне ще красивіший.
avatar

Masha