КАРТОПЛЯ — такий відомий продукт, що здається, ці « земляні яблука » людям знайомі з дуже далеких часів.
А чи знаєте ви, що у Вашингтоні знаходиться Музей картоплі? Відкрили його подружжя Мередіт і Томас Хьюз. Ще в 1983 році вони вирішили створити колекцію, яка розповідала б все про картоплю. В даний час для експозицій потрібно вже новий будинок. У ньому є і картопля 4-тисячолітньої давності, що окам'яніла, з Перу, і фотографія Мерілін Монро в плащі з картопляного мішка і колекція пластинок із записами пісень про картоплю, і зрозуміло, бульби картоплі всіх розмірів, від самих малесеньких до самих гігантських.
Для України картопля перш за все основна їжа повсякденного життя. Як відомо, українська кухня рясніє всілякими стравами з картоплі. Варто віддати належне цьому коренеплоду. У нім міститься безліч вітамінів, таких як вітамін С, Р, В1, В2, РР, і багато інших, які допомагають підтримати організм в хорошій формі, здійснювати основні функції, такі, як згортання крові, нормалізація засвоєння різних живильних речовин, обмін речовин.– Картоплю по праву називають другим хлібом, адже вона майже не набридає. Картопля відрізняється не лише смаковими якостями, а й високою харчовою цінністю. Її білки містять незамінні амінокислоти, які добре засвоюються організмом. Клітковина картоплі дуже ніжна, не подразнює слизову оболонку шлунка і кишківника. Калій, котрий міститься в ній, поліпшує обмін речовин. Кашка із бульб лікує екземи, опіки та інші захворювання шкіри. Шматочки сирої картоплі на скронях знімають головний біль. Інгаляції над парою з вареної картоплі продезінфікують порожнину носа й горла. А свіжий картопляний сік, особливо молодих бульб, лікує виразку шлунка, гастрити, гіпертонію. До того ж, молода картопля дуже багата на вітамін С, вміст якого зменшується під час її зберігання. Тому зараз можна насолоджуватися смаком молоденької картопельки, а також запасати на зиму цей вітамін.Оскільки калорійність картоплі дуже висока, то тим, хто схильний до повноти, в раціоні її слід обмежити. Також необхідно дивитися на її якість, бо підвищений вміст нітратів дуже згубно впливає на організм людини. Картопля незамінна по своїх властивостях і якостях.
На думку учених, першими вирощувати і збирати картопляні бульби навчилися індійці 12 тисяч років назад. В ті часи картопля була дрібною і гіркою, малопридатною для споживання: щоб приготувати з неї хоч що-небудь, хоч трохи їстівне доводилося в холодну ніч розсипати бульби на землі, потім розморожувати їх на сонці, вичавлювати, довгі дні промивати в проточній воді, сушити і перемелювати. В результаті всіх цих маніпуляцій, що займали не один місяць, виходило «біле чуньо», яке можна було довго зберігати. До речі, залишки бульб древньої картоплі учені до сьогодні виявляють при археологічних розкопках. Рослина поширена по всьому світу, виключаючи жаркий екваторіальний пояс Землі. Картопля непримхлива до землі і клімату. Але є місця особливо сприятливі — штат Айдахо в Америці, Білорусія. Врожаї картоплі бувають дуже великі ( у Голландії до 300 центнерів з гектара! ). Садити її можна «під лопату», зараз посадка і збір майже всюди механізовані. Картопля, як і хліб, не проїдається. Споживають її в селах і містах, бідні і багаті, в свята і в будні. Картопля не лише коштовний продукт на столі, це також крохмаль, патока, матеріал для виробництва спирту, клеїв і лаків.
Поширення картоплі по світлу почалося з іспанців, які спробували «мучнисте коріння доброго смаку» в середині XVI ст. в Перу і Чилі. Звідти перші бульби потрапили до Іспанії, а потім до Італії. Європейці, не знайомі з новою рослиною, спочатку висаджували картоплю в ботанічних садах і в «аптекарських містечках». Біологи роздумували, в яку групу рослину віднести. І виявили схожість картоплі з томатами і пасленом. Індійці бульби картоплі називали «папа», у англійців із-за схожості з бататами (патато) прижилося слово «патейто», французи назвали бульби земляним яблуком і до цих пір саме так називають картоплю. Італійці із-за схожості з трюфелями (рід знаменитих грибів) почали називати чужоземця тартуффелем звідки рукою подати до назви картопля. У Європі картопля приживалася важко. Що стосується вживання картоплі в їжу, то тут траплялися казуси. Не знаючи, що є — «корінці» або «вершки», — пробували «вершки» — отруйні ягоди. І це народжувало настороженість до заморської «груші» (і так називали картоплю).
У XVII столітті картопля з'явилася на столі французького короля як велика рідкість. Але лише в другій половині XVIII століття вдалося перемогти страх до нового овоча. До Росії картопля потрапила в кінці XVII столітті Петро I прислав з Голландії мішок бульб і велів посадити їх в різних областях. Ця спроба, на жаль, успіхом не увінчалася. Лише при Катерині II був виданий указ про відправу у всі губернії «на розплід земляних яблук». Проте впровадження картоплі в селянські господарства супроводжувалося бунтами і жорстокими адміністративними заходами. У народі картоплю називали «чортовим яблуком», йшли на каторгу, але відмовлялися розводити цей овоч, бо ходили чутки, що і без хліба можна залишитися, і землю зіпсувати якщо посадити картоплю. Картопля насилу пробивала собі дорогу на селянські городи. Один пан, бажаючи здивувати своїх гостей чим не будь незвичайним, розпорядився подати до столу ті самі підсмажені зелені ягоди. Гості висловилися щодо смаку цього пригощання і господар, розсердившись наказав спалити всі вирвані кущі картоплі. А пізніше в золі від костриці виявили смачні печені бульби. Так поступово, методом проб і помилок, нова культура придбала популярність і почала потихеньку витісняти інші овочі. В даний час картопля є одним з найпопулярніших овочів і використовується для приготування більше 1000 різних страв.
Житель Тернополя, Михайло Рибак виростив картоплину вагою 1,64 кг. Як повідомив сам городник, спеціальний сорт картоплі він придбав свого часу в Києві за 15 грн/кг, коли їздив до столиці на нагородження від журналу «Мир садовода» за вирощені гігантських розмірів моркву та гарбуз.
«Цей сорт картоплі не є результатом якоїсь генної технології, адже її їдять колорадські жуки та інші шкідники», – зауважив Рибак. Секрет врожаю пояснює ранньою посадкою та внесенням добрив. «Підживляю свій город лише розведеними „курячками“ або гноєм, жодних хімікатів не використовую», – запевняє Рибак. Перед посадкою чоловік ще обробляє картоплю спеціальним засобом від шкідників.
За його словами, під одним кущем картоплі він збирає від 1 до 10 плодів. «Але чим більше картоплин, тим менша їхня вага», – зауважив городник.
Рибак відомий у Тернополі вирощуванням овочів-гігантів. На початку 2000-х років він виростив моркву, яка заважила 0,5 кг, та гарбуз на 35,5 кг, згодом – буряк вагою 0,7 кг. Зі своїми здобутками Рибак неодноразово їздив на сільськогосподарські виставки, а також ставав переможцем всеукраїнських видань для дачників та конкурсів на найбільший вирощений овоч у місцевих ЗМІ.
А на завершення анекдот:
Вовочка, запыхавшийся опаздывает на урок.
Учительница:
— Ты где был, Вовочка?
— Картошку жарил.
— А, значит маме помогал.Ну садись.
Тут вбегает запыхавшись девочка.
Учительница:
— А ты, Картошкина, где была??
Scratch
Masha
Shef
Masha