Вареники парові на дріжджах і соді

Західна Україна славиться тонкостінними, акуратними, малесенькими варениками, щедро наповненими смачною начинкою, які найчастіше подають зі смачним соусом: грибним, цибуляно-сметанковим, м'ясним чи з птиці. Панськими вважаються вареники «на один укус», тобто, чим вони менші та акуратніші, тим вправнішою вважається господиня. На одну порцію може піти до 20 штук мініатюрних вареників і це буде справжня гастрономічна насолода для живота. Готується тісто переважно на воді, інколи — на сироватці(молоці), з додаванням яєць(жовтків), олії. Інколи — заварним способом(коли тісто заварюється гарячою водою, а потім замішується. Тісто достатньо туге, розтачується тонко, а начинки має бути багато. Варяться такі вареники виключно у воді, а найбільше смакують свіжозварені, або підсмажені наступного дня до золотавої скоринки
на вершковому маслі. У таких варениках опір смаку іде на начинку і соус-підливку, а тісто слугує лише тонесенькою і майже непомітною у тій усій симфонії смаків обгорткою для подачі смачної начинки і чудової поливки-соусу. Я б назвала ці вареники родичами равіолів.
Ближче до центру України вареники усе частіше починають замішувати на кисляку, кефірі, сироватці(часом з яйцями, часом — без) і додавати у тісто найчастіше соду, а інколи і дріжджі(а інколи усе відразу). Тісто для таких вареників замішується дуже м'яке, йому дається час для відпочинку, щоб сода чи дріжджі почали діяти. Розтачується тісто уже достатньо грубенько, варенички великі, а особливим шиком є подати на одну порцію 2-3 величезних вареники(на усю тарілку), з якими не кожен підготовлений до таких порцій їдок може справитися. Готують такі вареники найчастіше на парі і виходять вони дуже пухкенькими, з товстеньким шаром ніжного, тіста, яке можна їсти губами. Можна такі вареники готувати і в воді, але тоді вони виходять менш пухкими і ніжними. Найсмачніше їсти такі вареники відразу після приготування. Уже через 20 хвилин вони будуть зовсім не такими, тому слідкуйте за цією особливістю. Найчастіше подають такі вареники зі сметаною, поливши смачнезною засмажкою чи вершковим маслом. І ще одне: навіть не старайтеся переконати любителів першого виду вареників, що другий вид вареників значно-значно смачніший(як, зрештою, і навпаки), бо отримаєте такий кулінарний відпір, який вам і не снився, тому що ті вареники, які готувала їм мама, які кожна дитина в Україні смакувала із самісінького дитинства, завжди будуть для неї найсмачнішими у цілому світі. І це дуже добре, і так має бути
ПРОДУКТИ:
Тепленький кефір сполучити з цукром, сіллю, олією, дріжджами. Перемішати до розчинення цукру і солі. Борошно пересіяти з содою і поступово вмішати у воду. Тісто має вийти дуже м'якеньким. У мене для цього пішло 380-390 г борошна. Можливо, вам знадобиться більше чи менше. Борошна краще більше не докладати, а тісто замішувати, змастивши руки олією.
Накрити тісто рушничком і залишити у теплому місці на 30 хвилин.
Розтачати тісто на змащеній олією дошці(товщиною приблизно 0,7 см. Вирізати великі варенички. Сформувати вареники, начинивши варенички улюбленою начинкою. Варити на парі 8-9 хвилин (на марлі, або в пароварці, змастивши при цьому вареник і піддон пароварки олією). Готові гарячі вареники відразу щедро змастити розтопленим вершковим маслом і подавати негайно.

Повернутись на початок рецепту "Вареники парові на дріжджах і соді"