Різдво Христове, колядки, засівалки, вінчування

Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадесятих свят, які церква визначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий — Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою або Корочуном.


Історична наука вважає, що Різдво запозичено християнами з язичних культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів — давньоєгипетського Осіріса, давногрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня — початок січня, в дні зимового сонцестояння, «повороту до весни».

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня — хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Христове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність в святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква — 25 грудня за новим стилем.


У Х столітті християнство було запроваджено на Русі й відтоді свято Різдва Христового стало невід’ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування. Коляда — це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну.

Першими оповісниками народження Христа у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде Новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з’являтися представники чоловічої статі.


Різдву, за церковним статутом, передував чотири тижневий піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи: світлицю білили, прибирали розписами, вивішували найкращі рушники, розкладали килими. Покуття оздоблювали особливо урочисто й прикрашали запаленою свічкою чи лампадою.Тут ставили перший символ усіх трьох зимових свят — дідух (сніп з колосків жита чи пшениці, зібраних наприкінці жнив). Зерно з дідуха зберігали до весни, примішуючи потім до посівного — для забезпечення багатого врожаю. З давніх-давен помітили: у який день приходить Різдво, у такий же день слід починати збір врожаю. Особливого значення надавали різдвяній погоді. По ній визначали майбутній врожай.


Переддень Різдва — Святвечер (або Багата кутя) починався з появою на небі першої зірки. У цей день піст був особливо суворим. Крім куті на столі обов’язково стояли 12 страв: грибні, ягодні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ з рибою і грибами та ін. Першою починали їсти кутю — найголовнішу обрядову їжу, неодмінний символ різдвяно-новорічних свят. Далі годилося скуштувати всіх страв, запиваючи їх узваром. Під час вечері батько виходив з кутею на двір і кликав: «Морозе, морозе, йди до нас кутю їсти. Якщо не хочеш, то не йди. Не морозь ні ягняток, ні поросяток, ні теляток». У такий спосіб задобрювали сили природи, щоб майбутній врожай був гарним. Кутю також кидали в криницю або річку, щоб не було посухи.

Посуд од пісних страв ретельно мили, оскільки наступна їжа вже мала бути скоромною. Починалося різдвяне розговіння. Неодмінними пригощаннями на святковому столі була свіжина: ковбаси, окорок, тушковане або смажене м’ясо, холодець, інші традиційні українські страви.


Завершивши обрядову трапезу, діти після спочинку розносили гостинці своїм родичам. Ті з нетерпінням чекали бажаних гостей. Нарешті з’їжджалася уся родина й сідала за святковий обід, який тривав допізна. Ніхто із присутніх не згадував сумних історій, бо це трапезування мало «очистити всіх од скверни і об’єднати злагодою та любов’ю».

Надвечір село знову оживало — починалося масове колядування. У різних регіонах воно проводилося по різному: на Покутті колядували ще напередодні Різдва, на Лівобережжі — першого дня, а на Поділлі — водили ватаги лише другого дня свят. Готувалися до цього заздалегідь — виготовляли колядницькі обладунки: восьмикутну зірку, маски Кози, Ведмедика. Різдвяні колядницькі гурти споряджали переважно парубки. Вони обирали отамана — хлопця, котрий вирізнявся спритністю, дотепністю і якого в селі поважали. Крім того він мав уміти гарно починати пісню, зробити в ній вивід. Традиційний одяг колядницьких ватаг — білі та коричневі кожушки й свитки, чоботи власної роботи, хустки або віночки у дівчат. Святкові ватаги залежно від регіону розрізнялися своїм кількісним складом і обрядовими персонажами. Обходячи оселі, колядники піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей, бажаючи всім щастя й здоров’я на многії літа. Відомі класичні колядки «Нова радість стала», «Ой, новина в нас, новина».


Особливо радісним було Різдво для дітей. Ватаги хлопчаків ходили по хатах з вертепом — маленьким ящиком, обклеєним кольоровим папером, де за допомогою ляльок, закріплених на осі, розігрувалися вистави, що складалися з двох частин. Одна частина була пов’язана з народженням Христа і біблійними персонажами; друга, світська, включала до свого сюжету житейські історії про Добро і Зло. У нас, особливо в Східній Україні, мистецтво вертепу поступово забувалося, бо, як і інші народні традиції зазнавало гоніння. Але зараз воно відроджується.

Наступний за Різдвом день — свято Богородиці. Особливо шанували його жінки, оскільки воно пов’язано з Божою Матір’ю. Було за звичай у цей день відвідувати жінок, які приймають роди, а також справляти обіди та панахиди по померлих.


Завершується друге тисячоліття від Різдва Христового. Повалені за цей час великі і могутні імперії, зникли стародавні язичні вірування. Але вертеп (печера), де народився Христос, зберігся таким самим, як був у момент Божественного втілення. Знаменно те, що Віфлеємський храм Різдва над вертепом, споруджений у 330-му році, є нині єдиним в світі, де богослужіння здійснюється ось уже шістнадцять віків. Це найдавніша церква з усіх, що збереглися.

Різдво Христове — це свято любові. Любов, котру принесло на землю Різдво, зобов’язує нас до внутрішнього відродження, до оновлення усього сущого: людини, сім’ї, нації, держави, всесвіту. Різдво Христове закликає нас шанувати всі творіння Божі, зберігати природу — ріки, поля, ліси, тваринний світ, охороняти їх від винищення й забруднення.


Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато,
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім’ї панує щастя.
Щоб весела коляда
В хату радість принесла.

Христос рождається!

Хай радість і добро несе тиха Ніч Свята,
Хай освітлює Вам шлях зірка золота,
У небі зорепад справджує бажання!
Щастя Вам, Веселих Свят, миру і кохання!

Куті смачної,
Коляди гучної,
Щасливого Різдва
І на весь Рік добра!

З Різдвом Христовим, друзі милі!
Нехай омріяне здійсниться,
Щоб Новий рік зустріти в мирі,
З любов'ю й радістю у серці.
Щоб негаразди оминали,
Натхненням повнилися мрії,
Щоб в душах ваших не згасали
Кохання, Віра та Надія

Нехай вам засяють Різдвяні вогні!
Здоров'я й добробуту в вашій сім'ї!
Бажаю, щоб завжди робота була,
І щоб раділа вся ваша сім'я.
Щоб рік що наступить,
Був кращим за всіх,
Вам злагоди в домі і в справах усіх!

Христос народився!
Хай здоров'я з Вами буде
Хай Вас гумор не забуде,
Хай смачна кутя удасться,
Хай завжди панує щастя,
Щоб весело і багато провели
Різдвяні свята!

У день святий Різдва Христова
Бажаю щастя Вам земного,
Бажаю в душах відродити уміння вірити, любити,
А Бог Вам щедрою рукою за Вашу віру, за терпіння
Своє надасть благословіння.
*
Добрий вечір тобі, пане Господарю:
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами:
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці:
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Бо прийдуть до тебе три празникиВ в гості
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
Ой перший же празник – то Різдво Христове
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А другий же празник – Василя Святого
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А третій же празник – Святе Водохреща
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що перший празник зішел тобі
Втіху: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що другий празник зішле тобі
Щастя: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
А що третій празник зішле всім нам
Долю: радуйся!
Ой, радуйся, земле,
Син Божий народився.
*
Нова радість стала,
Яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна
У весь світ засіяла.

Де Христос родився,
З Діви воплотився,
Як чоловік пеленами
Убого повився.

Пастушки з ягнятком
Перед тим дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога вихваляють.

Ой Ти, Царю, Царю,
Небесний Владарю,
Даруй літа щасливії
Сего дому господарю.

Сего дому господарю
І сій господині,
Даруй літа щасливії
Нашій славній Україні.
*
Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
— З Різдвом Христовим, Україно!
*
Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми рученятами весь світ обіймає.
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну – Христос ся рождає!
*
Я маленький пастушок
Загорнувся в кожушок
На скрипочку граю,
Вас усіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям для потішки.
*
Колядин, колядин,
Я у батька один.
Мене не дивуйте
Ковбасу лаштуйте.
Колядин, колядин,
Я у батька один.
По коліна кожушок, — Дайте, дядьку, пиріжок!
*
Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Решетце овса
І колядка вся!
*
Сію, сію, засіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На той новий рік,
Щоб вродило краще,
Ніж торік!
*
Коляда українських діточок
Ой, Ісусе любий, кращий, як ті квіти,
Пригорни до себе нині українські діти.
Щоби були добрі, щоби були щасні,
І розумні, і здорові, мов ті квіти красні.
Ти, Дитино Божа, на пахучім сіні,
Дай нам щастя й кращу долю рідній Україні.

***
Поколядь

Віншуєм вам щастям, здоров”ям,
Щастям, здоров”ям, святим Рождеством!
Гей, дай же, Боже, два стоги гречки,
Два стоги гречки на пиріжечки!

***
Колядка

Бігла теличка та й з березничка
Та й стала.
Я тобі, дядьку, заколядую,
Дай сала.
Бігла теличка та й березничка
Та в дядьків двір.
Я тобі, дядьку, заколядую,
То дай пиріг.

***
Колядка

У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
Слава на небі
Богу Святому,
На землі спокій
Роду людському!

***
Щедрівонька щедрувала

Щедрівонька щедрувала,
під віконце підбігала,
Що ти, тітко, напекла,
Винось нам до вікна.
Що ти, дядьку, нам напік,
Винось нам аж на тік.
Мати казала, щоб дали сала,
Батько сварився, щоб не барився.

***
Сієм, вієм, посіваєм

Сієм, вієм, посіваєм,
З Новим роком вас вітаєм
На щастя, на здоров’я
На Новий рік!
Щоб вам вродило краще, ніж торік.
Коноплі під стелю,
А льон до коліна,
Щоб вам, господарі,
Голова не боліла!

***
Щастя, здоров’я господарю бажаємо

Щастя, здоров’я господарю бажаємо.
Щедрий вечір, хато-світлице,
Сійся-родися, житечко, пшениця!
Сію, вію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю.

***
Сію, сію, засіваю

Сію, сію, засіваю,
Вашу хату не минаю,
З Новим роком йду до хати,
Щось вам маю віншувати:
Щоб діти всі здорові,
Їли кашу всі готові,
Щоб вам була з них потіха.
А нам грошей з півміха!

***
Сійся, родися,
Жито, пшениця,
Горох, чечевиця,
І всяка пашниця,
Внизу корениста,
Зверху колосиста,
Щоб на майбутній рік
Було більше, ніж торік.
Щоб всього було доволі
І в коморі, і на полі.
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком
Поздоровляю!

***
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п‘ятака.
Одчиняйте скриньку
Та давайте сливку.
Одчиняйте сундучок
Та давайте п‘ятачок.
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А пісна не така,
Дай, діду, п‘ятака.
А ти, бабо, гривню,
Бо всю воду вип‘ю
Колядин-дин,
Я, бабусю, один.
Винеси мені пиріжок
Та поклади у мішок
З руками, з ногами,
Щоб бігав за нами.
Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Тягну за лико,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добривечір!
Колядин, колядин,
Я в батька один.
Як діждем Різдва,
Так буде нас два.
Як діждем різдвяних свят,
Так буде нас п‘ять.

Будьте здорові, з Різдвом!

***
Колядин, дин, дин,
Я у батька один,
Та й той дурак,
Давай тьотко п*ятак.

И давай ще ковбасу,
А то хату рознесу.

***

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А перший же празник: Рождество Христове, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А другий же празник: Василя Святого, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник: Святя Водохреща, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. ще трошки))

Повернутись на початок рецепту "Різдво Христове, колядки, засівалки, вінчування"