Мішанина

Чудова традиційна Великодня страва з назвою Мішанина Інша назва страви — Великодня мішанина, Кришенина, Воскресне, Свячене, Свяченя, Великодній салат) викликає у українців двоякі почуття. Ті, у чиїх сім'ях ця страва готувалася на Великодній сніданок з діда-прадіда, і знання про неї передавалися від бабусь до онуків, із величезним захопленням і теплом згадують про неї і вважають одним із основних та неповторних смаків свого Великодня. Ті, які про цю страву почули недавно, у чиїх сім'ях цю страву ніколи на Великдень не готували, сприймають її із досить великим зацікавленням і бажанням спробувати і повторити цю смакоту у своїх кухнях. І, можливо, така страва стане і їхньою улюбленою на столі під час Великоднього сніданку. Є і такі, які заперечують існування такої української страви взагалі, вважають це суцільною вигадкою, обгрунтовуючи своє переконання тим, що «ніколи-ніколи ні у нашій сім'ї, ні у сім'ях наших родичів та знайомих такої страви не готували. А якщо ми таке не готували, це автоматично означає, що такої української страви ніколи і не існувало, і це усе — вигадка не варта уваги ». Від декого чула навіть таку думку, що це, можливо, була б добра страва, якщо б у ній використати у аж понеділок-вівторок усі невикористані із пасхального столу продукти: м'ясну нарізку, яйця, залишки хрону, сир, залишки масла Тоді б вона, можливо, і виправдала своє існування на білому світі, а просто так «заколотити» в одну миску продукти із посвяченого кошика — це, м'яко кажучи, зовсім нерозумна ідея, і тим більше ніяк не може бути святковою стравою Великоднього столу.
Отже, давайте будемо розбиратися у нюансах. Мішанина (Кришенина, Воскресне, Свячене) — давня українська страва певних регіонів заходу України (так як солодка грудка, запечена плесканка, нАчинка і т.д.). Про ці страви в інших регіонах України дуже часто ніхто не чув, і не знав про них. В їхніх сім'ях такого ніколи не готували. Але якщо хтось не чув про страву, це ні в якому разі не означає, що автоматично до цього цієї страви просто не існує. Наша Україна дуже велика, складається із багатьох регіонів із своєю самобутньою культурою, стравами, звичаями. Є страви, спільні для усієї території країни, а є страви, які характеризують конкретні регіони і готуються переважно лише там. Отже, мішанина характерна для Франківщини, Тернопілля і деяких регіонів Львівщини та невеликих частин Хмельниччини. Готується ця страва спеціально на Великодній сніданок. Щойно кошик з найсвіжішими посвяченими продуктами занесено в неділю після служби Божої до хати, господиня чи навіть господар відразу щонайперше беруться до приготування цієї страви. Саме тоді смак цієї страви настільки особливий, що запам'ятовується на увесь рік. Ви можете потім приготувати цю страву ще раз увечері неділі, в понеділок чи вівторок після Великодня, та хоч навіть посеред року, бо ж усі потрібні продукти завжди можуть бути у вашому холодильнику, але смак у страви буде уже абсолютно не той. Тому, якщо ви хочете отримати справжній незабутній смак цієї страви, готуйте її на Великодній сніданок. Можливо, має значення, що цю страву споживають першою після довгого періоду посту чи навіть денного утримання від їжі( п'ятниця та субота), але факт залишається фактом — смак цієї страви більшість тих, які спробували її на Великодньому сніданку, проносять через увесь рік до наступного року. Друга дуже характерна назва цієї страви Воскресне яскраво свідчить, що готувати її потрібно саме в день Воскресіння Бога на Великодній сніданок. Ще одна назва страви Свячене, Свяченя говорить про те, що страва готується із щойно посвячених свіжих продуктів, а не із залишків продуктів в наступні дні. Звичайно, ніхто не заборонить готувати цю страву і наступного дня, із усіх залишків м'ясної нарізки та яєць, які уже ніхто не хоче їсти. Але тоді втрачається уся суть цієї страви і вона стає не святковою стравою, яку усі з нетерпінням очікують, а буденною утилізацією залишків продуктів економними господинями. Зверніть тоді увагу, що для такої утилізації м'ясних продуктів та варених яєць у наших сусідів поляків існує така страва, як журек, в яку вони і використовують ці залишки. В українській традиції в понеділок для такої утилізації досвідчені господині варять кисленький зелений борщ, в який і підуть усі зайві зварені яйця, залишки нарізаних ковбас, шинок, шпондерів, печеного м'яса і т.д. Є певні регіональні відмінності страви, які незначно впливають на її смак. Так, на Львівщині більш поширений варіант, коли у цю страву сиру не дають, а споживають її з паскою, на яку намастили масло і поставили сир. На Франківщині місцями замість шматочків сиру дають нагнітку (добре спресований сир), а також будз. Чула навіть про такий різновид мішанини, у яку не дають м'ясну нарізку. Тобто, для страви використовують лише нарізаний сир, шматочки нарізаного масла, часточки вареного яйця і натертий хрін (холодний варіант мішанини), а м'ясну нарізку подають окремо.Ця страва бідьше поширена серед бойків та лемків, але на даний момент поширилася вже трохи далі.
Отже, страву з назвою Мішанина можна приготувати двома способами: «на зимно» і «на тепло». Мішанина «на зимно» готується елементарно і займає декілька хвилин. Для цього щойно посвячені продукти із Великоднього кошика нарізаються невеликими шматочками. Так, два-три види ковбас, шинку, шпондер, печений паштет, копчене сало і т.д. нарізається так, як для м'ясної нарізки. Крім того, у страву докладають 5-6 зварених і нарізаних на чвертки яєць, серед яких обов'язково має бути одне свячене яйце. Далі невеликими кубиками чи іншими шматочками нарізається невелика кількість освяченого сиру (та плесканка сиру, яка святиться у кошику). Хто готував запечену солону плесканку, то вона теж невеликими шматочками нарізається туди. Також інколи додають холодне масло, нарізане невеличкими шматочками чи тоненькими плястерками. Згори усе це посипається натертим коренем хрону. Традиційно очищений корінь хрону натесували тонесенькою стружкою використовуючи ніж (треба діяти так, наче підгострюють олівець, стружка має буте довгою та тонюсінькою). Тепер досить часто сучасні молоді господині хрін натирають на тертці (крупній чи середній) або навіть подрібнюють у кухонному комбайні (насадка металевий ніж). Хріну має бути багато. Далі ( місцями, в певних районах, не усюди) усе це трішки присолюють, скроплюють невеликою кількістю оцту (можна лимонного соку), перемішують і подають.Таку страву ще називають Великодній салат.
Другий варіант, який розкриває смак страви значно сильніше, але потребує на 5 хвилин довше вашої роботи — це мішанина «на тепло». Для неї на розігріту пательну викладають спочатку ту нарізку, яка містить жир (копчене сало, копчене чи печене свиняче м'ясо з прошарками жиру) і прогрівають 2-3 хвилини, поки трохи з них не витопиться жир. Далі докладають до них 1-2 ст.л. вершкового масла і достатньо велику кількість натертого кореня хрону (1-2 середніх корінці) і усе, помішуючи, прогрівається 1-2 хвилини. Далі докладається уся решту м'ясна нарізка (різні види ковбас, шинка, шматки печеного паштету і т.д.) і прогрівається ще зо 2 хвилини. Наприкінці докладаються шматки запеченою соленої плесканки і розрізані на 4 частини варені яйця і прогрівається, акуратно помішуючи (щоб не розвалились яйця) ще 1 хвилину. Наприкінці усе посипається невеликими шматочками нарізаного кисломолочного сиру і прогрівається, акуратно помішуючи, буквально 30-40 секунд до моменту, доки сир не почне злегка підплавлятися. Усе — страву відразу подають до столу усім рідним, які уже сидять за столом і очікують на неї. Деколи перед подачею згори страва додатково посипається свіжим натертих хроном. Жодної іншої зелені (кропу, петрушки, руколи, зеленого салату і т.д. до цієї страви не іде. Зате найбільше вона смакує з цвіклями (бурячками з тертим хроном) і шматочками паски. Паску додатково можна перед тим намастити сумішшю із розтертого кисломолочного сиру, вершкового масла і натертого хрону. Ось і увесь секрет такої чудової української Великодньої страви, як Великодня мішанина.
Усім смачного і веселих свят!

Повернутись на початок рецепту "Мішанина"