Пироги на пательні з картоплею

Пироги на пательні з картоплею
Інгредієнти
Тісто
300 мл
1/2 ч.ложки
1 шт.
1/2 ч.ложки
Начинка
700 г.
5 ст.ложок
3 шт.
Розраховано на 12 порцій
Тісто
молоко кисле
300 мл
сода харчова
1/2 ч.ложки
яйця курячі
1 шт.
сіль
1/2 ч.ложки
борошно пшеничне
Начинка
картопля
700 г.
олія соняшникова
5 ст.ложок
цибуля ріпчаста
3 шт.
сіль
перець чорний мелений

Ось такі пироги на пательні з картоплею часто були на нашому столі в часи мого дитинства. Маминої мами (бабусі) я не пам'ятаю, так як її вбили разом з моїм дідусем в селі Березка в Польщі разом з іншими українцями (за 2 години в українському селі було замордовано від 160 до 180 українців)Застрелено, спалено живцем, порубано, зарізано. У селі в той час знаходились в основному діти, жінки та люди старші 60 років. Ось що зазначає про цю різню Вікіпедія " Починаючи з 1942 року польське прокомуністчне підпілля при підтримці місцевого польського населення тероризувало українське населення Лемківщини, Холмщини та Посяння, винищуючи при першій-ліпшій можливості патріотично настроєних українців разом з сім'ями та залякуючи всіх решта. Взимку 1943–1944 років ця активність тільки посилюється, причому особливо з боку підрозділів Армії Крайової. Керівництво УПА, прагнучи порозуміння, видало кілька звернень до поляків, в яких, зокрема, пригадуючи Катинський розстріл, смерть генерала Сікорського, виселення поляків в Казахстан та Сибір, українські та польські жертви комуністичного режиму в тюрмах «Бригідки», «Лонцького», гетто «Замарстинів», пропонувало польській стороні не конфронтацію та взаємопоборювання, а боротьбу пліч-о-пліч проти спільного ворога — московського імперіалізму.Весна 1945 року на цих теренах була періодом найбільшого терору проти українського цивільного населення, в якому брали участь підрозділи польського підпілля, армії, прикордонних військ (пол. Wojska Ochrony Pogranicza, WOP) та міліції (пол. Milicja Obywatelska, МО) Польщі. Спацифіковано понад 80 українських сіл, замордовано понад п'ять тисяч цивільних осіб.«Польський терор беззастережно піддержує московське НКВД, щоб могти вказувати на нього і давати переслідуваним українцям єхидну „пораду“: Тікайте перед польськими бандитами в Україну, переселюйтесь до УССР.» Як згадує моя мама(їй тоді було 3 роки, але ці події їй врізались у пам'ять на усе життя): вона сиділа вдома з мамою та маминою сестрою. Її двоюрідний брат (12 років) якраз лагодив собі черевики (це і врятувало як його, так і мою маму від лютої смерті. Якби він в той час орав у полі разом з батьком(, що мав зранку робити, але взуття порвалось і він його якраз лагодив), то його б убили, як і десятки інших, які в цей час були у полі. А так він врятувався сам і врятував мою маму і в результаті і я змогла народитися. ). Раптом усі почули, як з криком по вулиці біжить величезна кількість людей і кричать усім не зупиняючись «Тікайте, рятуйтесь, усіх українців вбивають, усе палять! До лісу, усі до лісу!» Ніхто особливо нічого не зрозумів. Але моя бабуся наказала хлопцеві:«Бери Рому на „каркошки“ (на плечі) і біжи разом з усіма. А я з сестрою відв'яжу корову та коней і побіжу слідом за вами(корова та коні — це були основні годувальники і якщо б їх знищили, то уся сім'я залишилася б без засобів до існування, тому бабуся надіялася, що врятує хоч їх для своєї сім'ї, якщо спалять хату. Її разом з сестрою догнали вбивці на півдорозі до лісу. Вона не змогла настільки швидко втікати, бо гнала попереду себе корову та коней. Її застрелили. Застрелили і корову, і коней. Коли пролунали ці постріли, сестра бабусі впала разом з нею поряд, вдавши мертву. Це її і врятувало, бо вбивці спішили далі, наздоганяючи наступних жителів села, які втікали. Так вона пролежала біля мертвої сестри і між мертвими тваринами три години, не відкриваючи очі і вдаючи мертву, аж поки з лісу не повернулись врятовані жителі і почали оглядати усіх вбитих. Детальніше про цю трагедію можна почитати тут: uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%86%D1%96
Моя маленька мама відтоді залишилась сиротою, а ось ця врятована чарівним і неймовірним чином сестра моєї бабусі і замінила мені згодом бабусю, бо жила потім разом з нами аж до своєї смерті. Такі пироги були одним з простих рецептів, які вона готувала. Конкретного рецепту як такого не було. Відварювалась картопля, присмачувалась смаженою цибулею. Готувалось м'яке тісто на кислому молоці (коли з яйцем, коли і без). На середину шматка тіста викладалась картопляна начинка. Тісто защипувалось як круглий пиріжок, а потім розкачувалось у вигляді тонкого круга розміром з пательню і обсмажувалось з обох сторін до золотистого кольору на олії.
Такі пироги можна було подати до зупи чи борщу, а можна було просто так їсти, змастивши зверху товченим часником.
Спеціально для флешмобу „Бабусині смаколики“
Пироги на пательні з картоплею

Повернутись на початок рецепту "Пироги на пательні з картоплею"

Коментарі (25)
RSS згорнути / розгорнути
 

 
+
0
Смачно виглядає, аж захотілося спробувати
avatar

Ozhynka

+
0
Дякую Страва ситна та з доступних продуктів і готувати просто. Та ще й виходить досить багато
avatar

Medunya

+
0
неймовірно апетитно, гарний рецепт, буду готувати)
avatar

gutka

+
0
Дякую Сподіваюся, що страва сподобається
avatar

Medunya

+
0
неймовірно апетитно, гарний рецепт, буду готувати) А війна — це велике горе, ніколи не могла зрозуміти насильства і агресії, так хочеться аби скрізь-скрізь і завжди панували мир, благополуччя та взаєморозуміння…
avatar

gutka

+
0
Так, усім нормальним людям хочеться мирного життя і лише люди та народи, які віками звикли до своєї агресіїї та винищення і придушення інших народів, кохаються у постійних війнах та вбивствах
avatar

Medunya

+
0
Леся, дякую за таку смачненьку страву!!!
І розповідь така зворушлива до сліз.
Війна зачепила кожну родину і залишила болючий слід.
avatar

Ester

+
0
Дякую
avatar

Medunya

+
0
Лесю, як добре коли людина знає історію своєї родини. Читаючи розумієш яке важке життя було у наших бабусь та прабабусь. Дякую за рецепт, чудові фото (як завжди) й пиріжки.
avatar

Laran

+
0
Дякую
avatar

Medunya

+
0
Хороший та простий рецепт.Дійсно смаколик.А я от, як би хотіла щось приготувати по бабусиному рецепту, то не зможу, бо бабусі вже нажаль немає.А коли була то якось уваги не звертала на те як саме вона готувала, головне що завжди було смачно.Зараз часто жалію за цим, але час вже не повернеш…
avatar

Mandarynka

+
0
Дякую Так, важливо спілкуватись зі своїми рідними поки є така можливість
avatar

Medunya

+
0
Лесю. дякую за зворушливу розповідь. Наші бабусі і прабабусі готували прості страви, але такі смачні. Вони використовували натуральні доступні продукти і доповнювали любов*ю.
avatar

NONNAPINA

+
0
Це правда, хоч там не було якихось особливих дорогих смаколиків, але усе було дуже смачно, зроблене з любов'ю
avatar

Medunya

+
0
Чудові та смачні пиріжки.
avatar

oksanochka86

+
0
Дякую
avatar

Medunya

+
0
Які смачні пироги . Наші бабусі вміли готовити прості та смачні страви, незважаючи на ті тяжкі, голодні та тривожні часи.Низкий уклін усім людям похилого віку.
avatar

Laila

+
0
Дякую
avatar

Medunya

+
0
зворушлива історія — аж мурашки по шкірі… Саме всі продукти є — спробую приготувати.
avatar

wetlyanka

+
0
Чекатиму відгуків
avatar

Medunya

+
0
Про переселення-депортацію українців з їх рідних земель, які я описала тут, щойно передивилася чудовий фільм «Вирвані з коренем».Усе там описано точно так, як розповідала мені і мама, і мої цьотки. Кому цікаво — ось посилання: www.youtube.com/watch?v=hM0WdAjvAKU
avatar

Medunya

+
0
Дуже зворишлива розповідь! Пироги смачні!
avatar

Luckchief

+
0
Дякую
avatar

Medunya

+
0
Зайшла рецепт прочитати, а зачепилася за Вашу розповідь, потім Вікіпедію. Дякую. Це варто знати.
avatar

go_1839199898

+
0
Так, це наша історія, жива історія українців
avatar

Medunya