Коржики з листками редису

Отакий-от незвичайний рецептик несолодких коржиків я нещодавно вперше випробувала на власній практиці за його прямим призначенням… А незвичайним він є одразу з декількох причин.
Ну, по-перше, тому що до складу тіста для них входить такий несподіваний, але цілком звичний та знайомий компонент, як редиска. Несподіваний, оскільки у нашій гастрономічній культурі цей овоч прийнято споживати, як правило, лиш у його натуральному вигляді, а не піддавати його термічній обробці, тим паче — додавати у тісто для випічки (хоча, варто відзначити, у світі існує безліч рецептів й інших не менш чудових страв, для приготування яких редис відварюють, смажать, тушкують, запікають і т.д. (це, до речі, також стверджую, спираючись на власний практичнокулінарний досвід!)).
По-друге, разом із«традиційними»коренеплодами редиски до складу цих коржиків входить також і… її гичка. Цей продукт у більшості своїй відправляється у харчові відходи невдовзі (якщо не відразу ж! ) після збору коренеплодів редису І скажу я вам, абсолютно даремно! Бо батва редиски (власне, як і буряка, моркви та багатьох інших знайомих нам з дитинства городніх коренеплодів) є дуже смачним та корисним листовим овочем, придатним для споживання як у свіжому, так і в термічно обробленому вигляді — для приготування салатів, супів, запіканок, начинок тощо.
І по-третє, ще однією цікавинкою цих несолодких коржиків є те, що, за умовами їхнього рецепту, вони не є просто домашнім снеком для швидкого перекусу, на відміну від більшості видів подібної випічки, а подаються до перших страв замість хліба. До речі, на фото ці незвичайні коржики зображені«у супроводі»з рибним супом, з яким я подавала їх одразу після випікання. А наступного дня я приготувала таку-собі вегетаріанську версію супу харчо і подала до нього коржики, що лишилися. І в тому, і в іншому випадку (причому, навіть на другий день після приготування) смакували вони дуже добре, чудово доповнюючи обидві ці перші страви!
...І хоча масовий сезон редиски у нашій країні вже, начебто, завершився, проте, на щастя, редис є однією з небагатьох городніх культур, котрі навіть у наших зовсім не тропічних широтах можна висівати у відкритий ґрунт по декілька разів, допоки дозволятиме тепла погода, — з середини весни і аж до осені! Тому, якщо задатися метою, то й зараз, посеред літа, роздобути пучечок свіжої редиски з зеленою гичкою, аби до якоїсь із улюблених перших страв напекти таких цікавих коржиків, буде не надто складно. Отож, встигніть спробувати!

Коржики з листками редису.
Редис із гичкою — 8 шт.; борошно пшеничне — 1 скл.; крупа манна — 1 скл.; вода — 1 скл.; сіль.
Гичку відокремити від коренеплодів. Коренеплоди помити і натерти на тертці з великими отворами. Листки перебрати, помити і дрібно нарізати. Борошно змішати з манною крупою, посолити, додати редис (коренеплоди й листя) та холодну воду. Все старанно перемішати. Тісто вимішувати протягом 5-8 хв (воно не повинно бути надто густим). Невеликі коржики викласти на сухе деко і випікати протягом 15-20 хв при температурі 200-220°C. Готові коржики, вийнявши з духовки, змастити маргарином або вершковим маслом. Подавати до перших страв.

УСІМ СМАЧНОГО!

Повернутись на початок рецепту "Коржики з листками редису"