Безвідходна кулінарія: на кухні не викидаємо нічого! // Оладки з компотних сухофруктів

Безвідходна кулінарія: на кухні не викидаємо нічого! // Оладки з компотних сухофруктів

Економність та раціональність — одні з найбільш визначальних рис, характеризуючих гарного господаря / гарну господиню. А економність та раціональність на кухні — то взагалі окрема тема не лише для обговорення, але й фактично для наукових трактатів!..
І воно й не дивно. Адже насьогодні статистика свідчить, що близько третини усіх вироблених у світі продуктів харчування просто викидаються у сміття або ж використовуються не за своїм прямим призначенням — у той час, як приблизно третина населення планети голодує або ж перебуває на межі голоду!.. Відтак, люди по всьому світу вже давно зрозуміли: далі так тривати не може — з цим просто необхідно щось вдіяти, доки не пізно! Тож нині навіть у найзаможніших країнах з кожним днем все більшої популярності набирає особлива гастрономічна течія — т.з. безвідходна кулінарія, основний принцип якої вміщений у її гасло:«На кухні не викидаємо нічого!». І це ажніяк не метафора і не перебільшення! Так, насьогодні у багатьох країнах світу серед відвідувачів (причім, зазвичай далеко не бідних!) чималим попитом користуються особливі ресторани, у яких висококласні кухарі готують вельми вишукані та незвичайні страви, беручи за основу не відбірні делікатеси, а… те, що лишається після обробки продуктів і приготування більш звичних страв, — те, що у повсякденні ми, як правило, не задумуючись, одразу ж відправляємо до смітника, — як-то, картопляні очистки, лушпиння цибулі, шкірки фруктів, жмих, що лишається після приготування соків, чи варене ароматичне коріння, що використовувалося при приготуванні бульйонів з метою надання їм ліпших органолептичних якостей, а затим відразу було видалене за непотрібністю. У руках майстрів своєї справи увесь цей«непотріб»дивовижним чином перетворюється на щось незвичайне та напрочуд смаковите, ароматне, корисне та поживне!
Утім, для того, аби долучитися до руху безвідходної кулінарії, непотрібно навіть шукати найближчий такий заклад громадського харчування, котрий«сповідує»цю концепцію: зробити це можна й на власній кухні цілком самотужки! І для цього зовсім необов'язково мати диплом професійного кухаря чи опановувати високі кулінарні технології (на зразок молекулярної кухні)! Не знадобляться й різного роду хитромудрі прилади, посуд та інше начиння, яке можна зустріти лиш на сучасних високопрофесійних кухнях. Адже чимало таких страв напрочуд легко й просто може приготувати звичайний пересічний«домашній кулінар»в умовах звичайнісінької кухні! І фактично єдиною їхньою відмінністю від куди більш звичних для пересічного споживача страв є хіба що те, що у іх складі присутні компоненти, котрі в іншому разі були б просто викинуті без зайвих зволікань.
Проте ті, хто ще професійно та морально не готовий до такого«екстриму», як приготування страв з картопляних лушпайок чи цибулиння, можуть почати опановувати цей незвичайний кулінарний напрямок з не настільки вже радикальних рецептур.
І саме рецептом однієї з таких дещо незвичайних та несподіваних за своїм складом, проте дуже смачних і цікавих страв мені сьогодні й хотілося б поділитися з усіма суперекономними кулінарами! І нехай вона напряму й не пов'язана з українською кухнею, проте має з нею дещо спільне. І ось що саме…
В Україні серед традиційних безалкогольних напоїв одними з найпопулярніших з давніх часів і досьогодні лишаються узвари, або взвари — компоти, що готуються на основі сухофруктів. Традиційно для приготування узварів використовують сушені місцеві фрукти та ягоди: яблука, груші, сливи, виноград, вишню тощо. Однак сучасні українці все частіше розширюють цей перелік і ну зовсім вже не притаманною традиційній українській кухні екзотичною фруктово-ягідною сушкою, як-то фініки, банани, папайя, маракуйя, ягоди Годжі і т.д., і т.п.
Та незалежно від того, з яких сухофруктів було приготовлено узвар — зі знайомих нам усім з дитинства яблучок-грушок-сливок, з новомодної заморської екзотики чи ж з усього потрошку, — у підсумку все одно постане чисто практичне питання: що далі робити з цими самими сухофруктами, котрі вже віддали напою усе своє найкраще?.. Втім, все ж таки не всяка сухофруктова сировина навіть після достатньо тривалого варіння втрачає всю свою органолептичну принадність цілком і повністю: деякі фрукти та ягоди у сушеному вигляді (особливо, якщо й від природи вони були вельми смачними та запашними) навіть після приготування на їхній основі чималого об'єму концентрованого компоту лишаються ще цілком придатними для споживання в якості самостійного десерту. Та зовсім інша справа, якщо за час приготування узвару вони виварилися, що називається, «до невпізнаваності», фактично повністю втративши усі притаманні їм позитивні органолептичні властивості та перетворившись на якусь незрозумілу субстанцію невизначеного кольору, без смаку, запаху, а часом і структури… І це, треба відзначити, одна з найвдалішiих ілюстрацій народної приказки«шкода викинути — гірко з'їсти» … І тут, як правило, споживачі узварів поділяються на дві категорії: ті, хто з горем навпіл ці виварені сухофрукти таки з'їдає, аби лишень не викинути, і ті, хто все ж їх, нажаль, викидає, бо їсти їх ні в кого нема бажання. Одначе, на щастя, існує ще й нечисельна третя категорія кмітливих, винахідливих і, напевно, найбільш раціональних та економних кулінарів, котрі не лише не дозволяють такому добру даремно пропасти, але й шукають оригінальні варіанти, що дають змогу вдихнути у варені сухофрукти нове життя, змусивши їх заграти новими смаковими барвами, — використовують їх як інгредієнт для приготування нових, як правило — незвичних, а часом навіть чудернацьких, страв ) І саме отаким кулінарним відчайдухам, що не бояться нестандартних витівок на кухні, і стане у нагоді цей рецепт приготування оладок з компотних сухофруктів — незвичайних та дуже смачних!
Незвичайними вони є не лише через саму лиш наявність у їхньому складі такого вельми несподіваного інгредієнта, як сухофрукти, що використовувалися для приготування компоту (особисто я використовувала для їх приготування яблука), а ще й тому, що саме цей інгредієнт відіграє у їх складі «першу скрипку», що в результаті робить ці оладки зовсім не схожими практично за усіма органолептичними показниками на оладки за більшістю більш класичних рецептів, де основним компонентом виступає, все ж таки, борошно. Крім того, на відміну від оладок за більш звичними рецептами, ці не смажаться на сковорідці, а запікаються у духовці — відтак, у цьому плані їх можна вважати куди кориснішими за звичайні (адже, як відомо, запікання є значно здоровішим методом термічної обробки їжі, аніж смаження). Тож, можна сказати, ця страва поєднує у собі одразу три немаловажливі переваги: заощадливість, смаковитість та корисність
Ось, власне, і рецепт.

Оладки з компотних сухофруктів.
Варені сухофрукти, що залишилися від приготування компоту, перемелюємо блендером, додаємо дрібку соди, кілька ложок цукру, трохи більше півсклянки борошна та 1 яйце, перемішуємо. Викладаємо оладки на пергамент, ставимо у розігріту до 220° духовку і запікаємо, доки не зарум'яняться.

Ці оладки з легкістю доводять, що заощадливість на кухні може бути вельми оригінальною, смачною та корисною!
УСІМ ВДАЛИХ КУЛІНАРНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ!

— Економність та раціональність — одні з найбільш визначальних рис, характеризуючих гарного господаря / гарну господиню. А економність та раціональність на кухні — то взагалі окрема тема не лише для обговорення, але й фактично для наукових трактатів!..
І воно й не дивно. Адже насьогодні статистика свідчить, що близько третини усіх вироблених у світі продуктів харчування просто викидаються у сміття або ж використовуються не за своїм прямим призначенням — у той час, як приблизно третина населення планети голодує або ж перебуває на межі голоду!.. Відтак, люди по всьому світу вже давно зрозуміли: далі так тривати не може — з цим просто необхідно щось вдіяти, доки не пізно! Тож нині навіть у найзаможніших країнах з кожним днем все більшої популярності набирає особлива гастрономічна течія — т.з. безвідходна кулінарія, основний принцип якої вміщений у її гасло:«На кухні не викидаємо нічого!». І це ажніяк не метафора і не перебільшення! Так, насьогодні у багатьох країнах світу серед відвідувачів (причім, зазвичай далеко не бідних!) чималим попитом користуються особливі ресторани, у яких висококласні кухарі готують вельми вишукані та незвичайні страви, беручи за основу не відбірні делікатеси, а… те, що лишається після обробки продуктів і приготування більш звичних страв, — те, що у повсякденні ми, як правило, не задумуючись, одразу ж відправляємо до смітника, — як-то, картопляні очистки, лушпиння цибулі, шкірки фруктів, жмих, що лишається після приготування соків, чи варене ароматичне коріння, що використовувалося при приготуванні бульйонів з метою надання їм ліпших органолептичних якостей, а затим відразу було видалене за непотрібністю. У руках майстрів своєї справи увесь цей«непотріб»дивовижним чином перетворюється на щось незвичайне та напрочуд смаковите, ароматне, корисне та поживне!
Утім, для того, аби долучитися до руху безвідходної кулінарії, непотрібно навіть шукати найближчий такий заклад громадського харчування, котрий«сповідує»цю концепцію: зробити це можна й на власній кухні цілком самотужки! І для цього зовсім необов'язково мати диплом професійного кухаря чи опановувати високі кулінарні технології (на зразок молекулярної кухні)! Не знадобляться й різного роду хитромудрі прилади, посуд та інше начиння, яке можна зустріти лиш на сучасних високопрофесійних кухнях. Адже чимало таких страв напрочуд легко й просто може приготувати звичайний пересічний«домашній кулінар»в умовах звичайнісінької кухні! І фактично єдиною їхньою відмінністю від куди більш звичних для пересічного споживача страв є хіба що те, що у іх складі присутні компоненти, котрі в іншому разі були б просто викинуті без зайвих зволікань.
Проте ті, хто ще професійно та морально не готовий до такого«екстриму», як приготування страв з картопляних лушпайок чи цибулиння, можуть почати опановувати цей незвичайний кулінарний напрямок з не настільки вже радикальних рецептур.
І саме рецептом однієї з таких дещо незвичайних та несподіваних за своїм складом, проте дуже смачних і цікавих страв мені сьогодні й хотілося б поділитися з усіма суперекономними кулінарами! І нехай вона напряму й не пов'язана з українською кухнею, проте має з нею дещо спільне. І ось що саме…
В Україні серед традиційних безалкогольних напоїв одними з найпопулярніших з давніх часів і досьогодні лишаються узвари, або взвари — компоти, що готуються на основі сухофруктів. Традиційно для приготування узварів використовують сушені місцеві фрукти та ягоди: яблука, груші, сливи, виноград, вишню тощо. Однак сучасні українці все частіше розширюють цей перелік і ну зовсім вже не притаманною традиційній українській кухні екзотичною фруктово-ягідною сушкою, як-то фініки, банани, папайя, маракуйя, ягоди Годжі і т.д., і т.п.
Та незалежно від того, з яких сухофруктів було приготовлено узвар — зі знайомих нам усім з дитинства яблучок-грушок-сливок, з новомодної заморської екзотики чи ж з усього потрошку, — у підсумку все одно постане чисто практичне питання: що далі робити з цими самими сухофруктами, котрі вже віддали напою усе своє найкраще?.. Втім, все ж таки не всяка сухофруктова сировина навіть після достатньо тривалого варіння втрачає всю свою органолептичну принадність цілком і повністю: деякі фрукти та ягоди у сушеному вигляді (особливо, якщо й від природи вони були вельми смачними та запашними) навіть після приготування на їхній основі чималого об'єму концентрованого компоту лишаються ще цілком придатними для споживання в якості самостійного десерту. Та зовсім інша справа, якщо за час приготування узвару вони виварилися, що називається, «до невпізнаваності», фактично повністю втративши усі притаманні їм позитивні органолептичні властивості та перетворившись на якусь незрозумілу субстанцію невизначеного кольору, без смаку, запаху, а часом і структури… І це, треба відзначити, одна з найвдалішiих ілюстрацій народної приказки«шкода викинути — гірко з'їсти» … І тут, як правило, споживачі узварів поділяються на дві категорії: ті, хто з горем навпіл ці виварені сухофрукти таки з'їдає, аби лишень не викинути, і ті, хто все ж їх, нажаль, викидає, бо їсти їх ні в кого нема бажання. Одначе, на щастя, існує ще й нечисельна третя категорія кмітливих, винахідливих і, напевно, найбільш раціональних та економних кулінарів, котрі не лише не дозволяють такому добру даремно пропасти, але й шукають оригінальні варіанти, що дають змогу вдихнути у варені сухофрукти нове життя, змусивши їх заграти новими смаковими барвами, — використовують їх як інгредієнт для приготування нових, як правило — незвичних, а часом навіть чудернацьких, страв ) І саме отаким кулінарним відчайдухам, що не бояться нестандартних витівок на кухні, і стане у нагоді цей рецепт приготування оладок з компотних сухофруктів — незвичайних та дуже смачних!
Незвичайними вони є не лише через саму лиш наявність у їхньому складі такого вельми несподіваного інгредієнта, як сухофрукти, що використовувалися для приготування компоту (особисто я використовувала для їх приготування яблука), а ще й тому, що саме цей інгредієнт відіграє у їх складі «першу скрипку», що в результаті робить ці оладки зовсім не схожими практично за усіма органолептичними показниками на оладки за більшістю більш класичних рецептів, де основним компонентом виступає, все ж таки, борошно. Крім того, на відміну від оладок за більш звичними рецептами, ці не смажаться на сковорідці, а запікаються у духовці — відтак, у цьому плані їх можна вважати куди кориснішими за звичайні (адже, як відомо, запікання є значно здоровішим методом термічної обробки їжі, аніж смаження). Тож, можна сказати, ця страва поєднує у собі одразу три немаловажливі переваги: заощадливість, смаковитість та корисність
Ось, власне, і рецепт.

Оладки з компотних сухофруктів.
Варені сухофрукти, що залишилися від приготування компоту, перемелюємо блендером, додаємо дрібку соди, кілька ложок цукру, трохи більше півсклянки борошна та 1 яйце, перемішуємо. Викладаємо оладки на пергамент, ставимо у розігріту до 220° духовку і запікаємо, доки не зарум'яняться.

Ці оладки з легкістю доводять, що заощадливість на кухні може бути вельми оригінальною, смачною та корисною!
УСІМ ВДАЛИХ КУЛІНАРНИХ ЕКСПЕРИМЕНТІВ!

Повернутись на початок рецепту "Безвідходна кулінарія: на кухні не викидаємо нічого! // Оладки з компотних сухофруктів"

Коментарі (0)
RSS згорнути / розгорнути