Кава з корицею і паленим цукром

Мій улюблений рецепт. Але спочатку трохи передісторії.

Яка кава, така й людина

Тобто, про людину і її характер можна розказати, скуштувавши ту каву, яку вона п"є. Раніше я була втраченою для суспільства людиною, оскільки пила якіта, Вася, памиї. Рецепт Вася-памий такий: берете електричний чайник (анахвєма! анахвєма!), наповнений на 1/3 водою (щоб швидше закипів), закипаєте його (для пришвидшення можна поставити його додатково на газову чи електричну плитку, як це зробили мої товаришки по гуртожитку). У горнятко кидаєте 1 столову ложку меленої кави новнейм-новфірм-новсмак і 1 столову ложку цукру. Перемішуєте. Заливаєте суміш окропом. І через 3 хвилини п'єте оту гадость, обпікаючи язика і губи. Горнятко не миєте, бо дуже вже поспішаєте вчитися чи працювати.

На третьому курсі подруги подарували мені на д/н турку. Звичайну таку, красиву мідну турку. Радості моїй не було меж. Відтоді я ніби заново народилась. Поекспериментувавши пару-десять разів, методом спалювання міді, меду, цукрів, кави грубого та інших помолів, гуртожитської кухні і нервів прибиральниці, я нарешті отримала ідеальний смак моєї ідеальної кави.

Приготування:

Кладу у турку 2 чайні ложки цукру і спалюю його на повільному вогні, поки не починає пахнути, як ті цукорки, що їх під церквою продавали, коли мене малу туди водила бабця.

До цукру додаю кип’яченої води, приблизно 1/3 турки. Коли вода закипає, додаю по ложці меленої кави (робуста, арабіка — не має значення, головне, щоб свіжого помолу і не надто дрібна).

Кава у кип’ятку поводить себе як заєць у капелюсі — норовить вистрибнути. Тому відразу всипавши кожну ложку кави, відставляю турку вбік на декілька секунд і продовжую варити. Кава шумить, і «підходить», я її помішую та відставляю. Роблю так доти, поки кава не перестане «вибігати».

Потім доливаю ще кип’яченої води (заповнюю майже всю турку). Процес повторюється. Кава підбігає — а я її відставляю. Утворюється така пухнаста темна пінка. Я варю каву доти, поки шумка не зникне сама собою (я її не збираю). Додаю на кінчику ножа кориці, варю ще хвилини зо три, відставляю від вогню, накриваю кришкою і обгортаю рушничком, щоб повільніше остигала. Через 15 хвилин каву можна пити.

Моя кава за стільки часу варіння виварюється і завдяки кориці має м'який оксамитовий смак. Іноді варю її без цукру. Тоді в горнятко спочатку сиплю ванілін (1-2 г), потім ллю настояну каву, і додаю морозиво-пломбір.

Повернутись на початок рецепту "Кава з корицею і паленим цукром"