Тыквенно-помидорный супчик

Тыквенно-помидорный супчик
Ингредиенты
тыква мускатных сортов
300 г.
томаты
2 шт.
лук репчатый
2 шт.
масло растительное
50 мл
сливки
100 мл
вода
400 мл
картофель
1 шт.
соль
перец черный молотый

Вкусный суп-пюре из доступных продуктов. Супы — это была практически основная пища, которую я помню с детства. Было что-то, конечно ежедневно еще, но суп был всегда и практически каждый день. Разный, интересный. Обычно без мяса и других сытных приложений, но горячий и обжигающе вкусный. С серым или черным хлебом, если повезет — со сметаной и с маслом на хлебе. Предлагаю вашему вниманию вот такой интересный суп-пюре. Специально для флешмоба «Бабушкины вкусности».

ПРИГОТОВЛЕНИЕ
Картофель и тыкву очистить и нарезать кубиками: картофель маленькими, а тыкву — немного больше. Помидор чистим от кожуры и удаляем семена. Нарезаем кусочками. Лук режем кубиками и обжариваем на растительном масле до прозрачности. Добавляем помидоры и еще тушим 1-2 минуты. В кастрюлю с кипящей водой выкладываем картофель и тыкву, притушенные овощи и варим до готовности картофеля и тыквы. Потом все это толклось колотушкой до однородной массы (сейчас воспользуйтесь блендером). Добавляем сливки (иногда сметану) и снова доводим до кипения. Доводим вкус солью и посыпаем сверху молотым перцем. Подаем горячим.
Тыквенно-помидорный супчик
Приятного аппетита!

Вернуться к началу рецепта "Тыквенно-помидорный супчик"

Комментарии (14)
RSS свернуть / развернуть
 
 
+
0
Смакота.
avatar

oksanochka86

+
0
avatar

Medunya

+
0
Було щось, звичайно щодня іще, але зупа була завжди і практично щодня. Різна, цікава. Зазвичай без м'яса та інших ситних додатків, але гаряча та обпікаюче смачна.
Дуже це нагадує моє дитинствоДо того ж, не знаю чому але ще запам'яталися мені 2 речі: синювата курка з гастроному і карасі (їх було навалом і коштували вони дуже дешево).
avatar

Scratch

+
0
Я ще пам'ятаю молоко, яке продавали з залізної бочки(як квас ) і за ним треба було займати чергу в 6 ранку. А бочка приїжджала пів восьмої. І не факт, що тобі молока вистачить. І чомусь дуже врізалось в пам'ять, як в школі в буфеті серд усіх «Зірочок», «Трикутників з повидлом» та «Пряників» були виставлені бутерброди: маленький шматочок хліба з тонюсінькою скибкою копченої ковбаси, кружечком яйця, квадратним шматочком масла і кружечком квашеного огірка. І ось ці бутерброди були мрією усіх учнів школи. Але вони коштували аж 20(це ціна літра молока, пів кілограма цукру чи буханки білого хліба на той час) копійок. І мало хто міг собі зі школярів дозволити його купити. Ну хіба там діти чи внуки всяких директорів заводів, головних ревізорів і т.д. І ми ходили в той буфет на перерві, купували інколи пряника чи булочку і далі стояли і дивилися на ті бутерброди. Просто дивилися. А хто зміг купити бутерброда — то їв його помалесеньку і у всіх на виду, довго-довго, щоб максимальна кількість школрів це побачила. Купити його тоді — була ознака великої крутизни і явною ознакою, що сім'я особливо з грошима не рахується.
avatar

Medunya

+
0
Бочки з молоком пам'ятаю теж. Проте не так яскраво…
А от щодо «столової» їжі це в мене взагалі болюча тема. Років у п'ять лежав у лікарні в стаціонарі і от ті обіди, що складалися з різних варіацій маловиразних перлових супів і шматка сірого хліба з кружечком масла — це да. Перловку від тоді досі не можу нормально сприймати…
avatar

Scratch

+
0
Лесю, Андрію. оце читала ваші спогади про совдепівські буфети та шкільні столови — сміялася до сліз.Ми мабуть з Лесею десь одного віку. бо спогади дуже схожі.
avatar

NONNAPINA

+
0
Так, були тоді «суперові» часи Як згадаю, то теж слабо вірю, що таке могло бути. Були серед нас, дітей, і ті, що жили і горя не знали, їли що хотіли і скільки хотіли, купували що хотіли хоч з одягу, хоч з техніки, а влітку їздили по «Артекам» та «Червоним гвоздикам». Але то треба було, щоб батьки були добрими партійними начальниками
avatar

Medunya

+
0
Чудовий суп і спогади! Моє дитинство випало на голодні дев'яності, коли полиці магазинів були зовсім порожні, але все рівно згадується все це з теплом. Пам'ятаю молоко в трикутних пакетах, мамину радість, якщо їй вдавалося купити баночку кави чи шпроти до свята, а ще бабусини гостинці, вона працювала в продовольчому магазині і інколи щось таке приносила, як з іншої планети, банани, наприклад) ото вже нам була радість
avatar

Koenigin

+
0
Часто роблю з гарбузи супчики, але не додавала помідорів, треба спробуватм. Дякую
avatar

Muroslava

+
0
Думаю, що ма' сподобатись
avatar

Medunya

+
0
Лесю, дякую!!!!

Яка смачненька та апетитненька зупка!!!

Фото такі гарні!!! Читаю і поринаю в спогади.

Лесю, всі ваші смаколики до флешмобу це щось неймовірне.❤
Пишу з телефону, вже завтра вечірком маю бути тут як тут. А то ніяк не )))приловчусь щось писати чи загрузити)… з телефону…
avatar

Ester

+
0
Дякую, так приємно
avatar

Medunya

+
0
avatar

Ester

+
0
класний суп і дуже гарна ложечка!
avatar

Dzyga