Кулінарні терміни галичан

Кулінарні терміни галичан
  • Швидкість приготування: не вказано
  • Складність приготування: не вказано
  • Спосіб приготування: не вказано

Кулінарні терміни галичан
Якщо ви раптом приїдете вгості до родичів чи знайомих з Галичини і почуєте від них щось типу:«Принеси з пивниці драглі з когута» чи «подай мені з креденса баняк з трускавковою зупою», не лякайтеся. Усе не так страшно, як здається на перший погляд. Усі галичани чудово володіють чистою українською мовою, але ці колоритні діалектні словечка вони вставляють у свою розмову спеціально, відчуваючи у тому особливий смак і отримуючи максимум задоволення від усього того сказаного. Чогось набагато смачніше тут запропонувати знайомим ось так: «Ну то що, кобіти, ідемо на льоди і філіжанку кави?» ніж " Ну то що, дівчата, ідемо на морозиво і чашечку кави ?" Ось декілька прикладів з кулінарного лексикону:
Полуниця — трускавка
картопля — бульба
холодець — драглі, леденець
каструля — баняк
сковорідка — пательня
півень — когут
підвал — пивниця
чорниця — борівки, афини
суп — зупа
вареники — пироги
буфет — креденс
чашка — горнятко
бутерброд — канапка
деруни — терті пляцки
копчене м«ясо — вудженина
коріандр — коляндра
солодкий червоний перець — паприка
сало- солонина
Дзбанок- банка
начиння — посуд
вендзонка — частина вудженини, у якій багато сала з невеликими прошарками м'яса
Позьомки — лісова суниця
Брадрура — духовка
Картопля — бандурки, бараболя, зімаки
порічки- червона або біла смородина
Кислий — квасний
Кухоль пива — гальба пива
Вафлі- андрути
Посуд — начиня
Змащувати — смарувати
Кондитерська — цукерня
ресторан — ресторація
Кондитерська — цукерня
десерт — лєгуміна
делікатес — лєгуміна
Жувати — румегати
Форма для випічки — бритванка
Цвітна капуста — каляфьори
перемішувати — бовтати
Бісквіт — цвібак
жирний — масний
салат — салатка,
простий салат з огірків, цибулі і олії(сметани)мізерія
Маленька мисочка для салатів — салятерка
Страва — потрава
Нутрощі — фляки
Відбивна — карманадель
Холодець — гишки
Лопата — рискаль
Вила — гралі
глечик — гладущик
металевий поливаний 3-літровий бідончик — шанок
Жалкувати — банувати
Кришка від баняка — покришка
Меблі для зберігання посуду — царок( те ж, що і креденс)
Схованка — загашник
маленький стільчик — козлик
Дерев'яний диванчик, під сидінням у якого є місце для дріб'язку — бамбетель
Шовковиця- морва
урочистість — дефіляда
скатертина — обрус
Намисто- пацьорки
схуднути — змарніти
гаманець — пулярес
Подарунок — презент
велосипед — ровер
Віз — фіра
магазин — кслєп
Відро — цеберко
Тюль — фіранка
прати — жмакати
Свиня — цюнька
Виделка — виделець

Фото з сайтуukrfoto.net автор kril

Повернутись на початок рецепту "Кулінарні терміни галичан"

Коментарі (32)
RSS згорнути / розгорнути
 

 
+
0
деруни — терті пляцки — це я ще на першому курсі інституту вивчив
avatar

Scratch

+
0
Не у Львові часом? Львів взагалі дуже потужньо впливає на усіх навіть самою своєю глибинною атмосферою. Там усотується інформація століть навіть не розумом — шкірою, підсвідомістю
avatar

Medunya

+
0
Ага, у ньому)) 5 років там прожив)
avatar

Scratch

+
+1
Дуже колоритно! Хоч і знаю українську мову, але деякі слова ( драглі, трускавка, борівкі, креденс, терті пляцки) і для мене нові!
avatar

Mila

+
0
Міла, цих слів ще дуже багато.І чим дальше в ліс(подалі від цивілізації ) тим колоритніше
avatar

Medunya

+
+1
Знаю майже все, окрім «креденс» і «афини»
avatar

KraLova

+
0
avatar

Medunya

+
+1
Знаю всi. I креденс ( у мене дома креденець) казали, i афини (наголос на А).
Ми ж близенько… ))
avatar

Glaros

+
0
avatar

Medunya

+
0
Для меня тоже многие слова — новинка! И хоть у меня свекровь родом из Черкасской области, иногда слышу такие слова, которые мне совсем не понятны
avatar

lakshmi

+
0
Це спочатку вони незрозумілі. А потім починаєш використовувати -і ух як круто !
avatar

Medunya

+
+1
Вендзонка — частина вудженини, у якій багато сала з кількома невеликими прошарками м'яса.
Дзбанок — банка
Начиння — посуд
Позьомки — польова/лугова суниця
Брадрура — духовка
Бандурки, бараболя, зімаки — картопля
Порічки — червона або біла смородина
avatar

manuna

+
0
avatar

Medunya

+
0
гальба пива — кухоль пива
андрути — вафлі
квасний — кислий
смарувати — змащувати
цукерня — кондитерська
ресторація — ресторан
лєгуміна — десерт
марципан — делікатес
румегати-жувати
бритванка — форма для випічки
каляфьори — цвітна капуста
бовтати — перемішувати
цвібак — бісквіт
масний — жирний
мізерія — салат
потрава — страва
фляки — нутрощі
avatar

Medunya

+
0
Ну ви тут і закрутили!Розумію тільки половину слів, решту треба записати на всяк випадок!
avatar

Mila

+
0
Міла, записуй. Має пригодитися
avatar

Medunya

+
+1
Чудова тема! Я теж «волочуся» від діалектів, і не тільки галицьких, адже в кожному куточку країни є своя мовна специфіка, яка дуже цікава і певною мірою розкриває менталітет регіону. Коли я вперше потратипа в Карпати, то так, ніби за кордоном побувала (нічого не розуміла без пояснень)…
додам ще пару слів:
карманадель — відбивна
гишки — холодець
рискаль — лопата
гралі — вила
вінкель — кут
братванка — сковорідка
банячок — горнятко (переважно те, що стоїть біля відра з водою)
гладущик — глечик
шанок — металевий поливаний 3-х літровий «бідончик» (з таким в дитинстві лазили на дерева рвати вишні і черешні...)
банувати — жалкувати
покришка — кришка від кастрюлі
царок — меблі для зберігання посуду (майже те що креденс)
загашник — схованка
бамбетель — щось схоже на диван, тільки дерев'яний, під місцем для сидіння є загашник для всілякого хатнього дріб'язку
козлик — маленький стільчик
avatar

Sol

+
0
карманадлі, рискаль, банячок, покришка, загашник, бамбетель — у нас теж так кажуть
А от гишки, гралі, вінкель, шанок — то для мене були новинкою
avatar

Medunya

+
+1
гишки — говорять на північному заході Тернопільської обл., гралі, вінкель, шанок — південно-східна частина Тернопільщини.
А ще я згадала
дефіляда — урочистість
морва — шовковиця
обрус — скатертина
пацьорки — намисто
змарніти — схуднути
пулярис — гаманець
презент — подарунок
ровер — велосипед
йти до склепу — йти в магазин
фіра — віз
путня — відро (10-15л)
цеберко — відро до 8л
( випити путеньку горілки — звучить привабливо...)
avatar

Sol

+
0
О, у цій підбірці у нас усе говорять, лише «путня» було незнайоме
avatar

Medunya

+
0
Ой Лесю, випадково знайшла цю рубрику… Просто знаю, що давно сюди ніхто не дописував, але захотілось добавити свої" дві копійки"у нас теж на чорницю казали афини( іноді яфини), хрещеного батька/ маму називають нанашко/ка, в моєї бабусі в селі на картоплю кажуть мандибурка( хоча два сусідні села це слово не вживають); також знаю що на Городенківщині на картоплю кажуть ріпа а від львівської бабусі ми ще дотепер вживаємо слово ноцник( горщик)вона завжди казала нам малим: "хойць на ноцю"… також того дня, це значить цього дня, а сивий то сірийлікарня то завжди шпитальколодязь = керницяяк ще щось пригадаю то напишу
avatar

Vixen

+
0
Ага ще згадала: свиня — цьонька, прати- жмакати, тюль- фіранки, щеня- песє, порічки- позички
avatar

Vixen

+
0
От краса! У нас абсолютно усі ті самі слова крім нанашки, а на картоплю кажуть «бульба». І точно — точно «ноцнік» кажуть на горщик. Пам«ятаю ще з дитинства
avatar

Medunya

+
0
Захід є західдійсно є унікальні слова та фрази, просто неймовірно цікаві
avatar

Vixen

+
0
братрура, рондель, лижка, філіжанка, горнє, стирка, мнєсо, п'єц, шницлі, рушта, виделец, e.t.c..
avatar

Kagor

+
0
бамбетель
avatar

stfalcon

+
+1
Я з центру України (родився на річці Рось), і практично всі слова ходять. Но пару нових вивчив (афіни. каляфьори). Дякую за науку. вона в ліс не веде!
avatar

JuryZubko

+
0
Дужу цікава тема!
Додам слово "льох" це щось типу «пивниці» і зовсім не «підвал». Як в нас кажуть на поділі — «піду у льох за бараболею».
А от афини та борівки мене здивували адже чорниця це чорниця, від неї руки чорніють!
avatar

kaktus3003

+
0
Додаю до теми додатково підбірку-абетку галицьких кулінарних термінів від пані Стефи. Кому цікаво і хто чується в силі і бажанні — запам'ятовуйте:
Галицький кулінарний словник
А
Аєрконьяк – яєчний лікер
Андрути – перекладений вафельний торт, вафлі.
Аниж – аніс
Арак – алкоголь
Афини – чорниці
Б
Баняк – горщик, казанок.
Бараболя, бульба – картопля.
Бараболянка, бульбянка – кишка, начинена тертою сирою бараболею, з шкварками (спочатку підварюється а потім смажиться чи запікається).
Біґос, бігус – тушкована капуста. Готується з квасної і свіжої капусти, з м’ясом та вуджениною.
Бібкове (бабкове) листя – лаврове листя
Бішкопти – бісквіти. Часто вживається в значення бісквітного печива, а не бісквітних коржів до торту.
Бритванка – форма для запікання, переважно прямокутна або квадратова
Будин, будинь – пудинг
Брайтрура, байтура – духовка
В
Вуджений, вудженина – копчений
Виделець – виделка
Вепровина, вепрове м’ясо – свинина
Воловина – яловиче м’ясо
Вушка – маленькі варенички, із зліпленими хвостиками, переважно з грибами (обовязковий додаток до Різдвяного борщу).
Г Ґ
Ґалярета, галяретка – желе
Галка мушкательова – мускатний горіх
Гаманове вухо – тісто у формі трикутника, посередині якого покладено повидло, а кінці загнуто доверху
Гамати – їсти
Ґуґлі – кульки з м’ясного фаршу, готуються з додаванням овочів і круп, часто рису
Ґрисік – манна каша
Ґоґодзи – брусниця
Гечі-печі – шипшина
Д
Дактилі – фініки
Душенина, душеня – страва приготована способом тушкування
Драглі – часом в значенні студенець, а часом в значенні ґаляретка
Дріб – птиця
Ж
Жовтець – майонез
З
Завиванець – рулет
Засипанці – страва з рідкої каші та порізаної картоплі.
Закришка – набір зеленини та овочів, які додають до зуп і юшок.
Зеленина – зелень, пряні трави. Також вживається в значенні зелених салатів.
Зеленець – салата з сирих овочів. Наприклад зеленець з редьки.
Зглевілий сир – дозрілий сир, підсмажений з яйцями, цибулькою, приправами. Також називається “Кварґлі”.
Зупа – перша страва, суп
К
Каляфйор – цвітна капуста
Карманадлі – відбивані котлети в паніровці з сухарів
Клюски – макарони, локшина
Кулеша – кукурудзяна каша, зварена натвердо
Книдлі, кнедлі, книдлики – вироби переважно з картопляного тіста, часто з начинками, солодкими та соленими.
Конфітура – варення
Кисляк – квасне молоко
Канапка – бутерброд
Кав’яр – ікра
Капусняк — зупа з квашеної капусти.
Кришити – різати
Л
Логази – ячмінна каша
Ляне (ляте) тісто – рідке тісто на жовтках чи цілих яйцях, для заправляння зуп
Ліґуміна, легуміна – 1. прикм. “смакота”; 2. дрібні ласощі; 3. Консерви
М
Мандибурчаник – пляцок з тертої картоплі.
Міґдали – мигдаль
Медівник – медовий пляцок, з родзинками і горішками
Мармоляда – варення
Морелі – вишні. Часом так називають теж абрикоси
Марципани – ласощі з мигдалю і цукру, в чоколяді.
Менажниця – мисочки для сервірування закусок
Мачанка – 1. Заправка до салати з сметани, оцту, цукру і солі. 2. Сос з грибів, підливка. 3. Страва з домашнього сиру та сметани. Також до мачанки додають кришену зелень кропу та цибулі, вершкове масло, варене куряче яйце, заправляють меленим перцем, кмином, сіллю.
Мізерія – салатка з тонко нарізаних свіжих огірків, з цибулею і сметаною. Часом до мізерії додають помідори.
Муштарда, моштарда – гірчиця
Н
Набіл – молочне
Накипляк – пудинг
Надівання – фарширування.
Налисник – млинець
Накладанець – канапка, бутерброд
Ніци – тістечка-безе
О
Огірківка – зупа з квашених огірків.
Омаста – часто в значенні “смалець”, а також “сметана”. Масний додаток до каш чи картоплі.
П
Пляцок – солодкий або солений пиріг з тіста з начинкою
Пироги – вареники
Пательня – сковорода
Палюшки – страва з картопляного або сирного тіста, відвареного в воді, пальчики
Перекладанець – плячок з кількох шарів з різними начинками.
Парень – суфле, пудинг, готований на парі
Птисі – еклери
Пігви – айва
Паприка – подрібнений червоний перець. Залежно від смаку є гостра паприка і солодка паприка.
Паприкаш – страва, що заправляється паприкою.
Печеня – страва з запеченого цілим шматка м’яса
Підбивка, підбиваний – заправлений сметаною або запражкою. Підливка.
Пінник — десертна страва, яку готують з протертих фруктів та ягід, збитих у піноподібну масу.
Пструг – форель
Р
Рондель – глибша пательня
Риж – рис
Роляда – рулет
Рольмопси – рулети з оселедця, з надіванням з квасного огірка і цибульки
Росіл – юшка на м’ясі або овочах
С
Салата, салатка – салат
Салятерка – мисочка для салатки
Студенець – холодець
Струцля – штрудель
Спіжарка – холодна комірчина, в якій зберігають варення, консервовані запаси, спечені солодощі
Солонина – сало
Сос – соус, заправка за страви…
Сурівка – салатка з сирих овочів
Сушеня – сушені яблука, грушки, сливки. З сушеня вариться узвар
Т
Таця, таца – піднос
Тареля – велика тарілка для сервірування
Тачати – розкаувати тісто
Терті пляцки – деруни
Товщ – жир. Свинячий товщ – смалець.
Трускавки – полуниці
У
Узвар – компот з сушені.
Ф
Фасоля – квасоля
Філети – філе, наприклад рибне
Фіґи – інжир
Французьке тісто – слоєне тісто
Ц
Цвіклі – бурячки з хроном, заправлені сіллю, цукром і оцетом
Цвібак – бісквіт із сухофруками.
Цибулячки – крухе печиво з цибулею і маком
Цинамон – кориця
Ч
Чоколяда, чеколяда – шоколад
Ш
Шпарагівка – стручкова фасоля
Шпондер – частина свинячої туші, сало з прожилками м’яса
Шницлі – часто в значенні “котлети”. З фаршу, січеного або відбитого м’яса
Я
Яськи – велика біла фасоля
Ябчанка – 1. зупа з перетертих яблук, заправлена молоком і борошном. 2. охолоджений десерт з яблук, різновид пінників.
© Пані Стефа
avatar

Medunya

+
0
Мені відома назва тільки " порічка". Ми теж червону і білу смородину звемо порічкою А ось назва інжиру мене зачепила. Чому " фіги"? В італійській мові ( а пані Стефа добре користується італійськими назвами страв), інжир називають " фіккі" і дерево, на якому росте інжир — це фіккове дерево. І Єва з Адамом прикривалися ФІККОВИМИ листями, а не фіговими. Пробачте, я завжди знала, що " фіга" — це ДУЛЯ. Не зовсім гарна фігура з трёх пальців, навіть образлива.
avatar

NONNAPINA

+
0
А хтось знає як баклажани на галицькому діалекті?
avatar

PamelaBrenson

+
0
щось не памятаю.
знайшла гарну підбірку
НЕВЕЛИЧКИЙ СЛОВНИК ГАЛИЦЬКОГО ДІАЛЕКТУ
Алярм – сигнал, тривога
Амбулянс – медична допомога
Андрус – злодій
Андрути – вафлі
Багнет – штик
Балакати – говорити (балак – розмова)
Бальон – повітряна куля
Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
Баняк – каструля
Батяр – шибеник, хуліган
Бздура – нісенітниця
Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
Біня – дівчина
Брама – ворота
Бусько – лелека
Вар’ят – божевільний
Вельон – фата молодої
Виходок – вбиральня
Вуйко – дядько
Вуйна – тітка
Галіція – Галичина
Гальба – кухоль
Гара – горілка (або самогон)
Гонор – честь
Гречний – ввічливий
Гуляти – танцювати
Ґазда – господар
Ґаляретка – желе, мармелад
Ґудз – вузол
Дефіляда – парад
Дзиґар – 1. сигирета 2. годинник (Дзиґарок)
Дупа – попа
Жовнір – солдат, воїн
Забава – свято, танці
Заліско – праска (утюг)
Зафундувати – виставляти
Захцянка – бажання
Зимно – холодно
Зупа – cуп
Камізелька – жилет, безрукавка
Канапа – диван
Канапка – бутерброд
Калапуцькати – мішати
Карамболь – зіткнення
Кашкіт (кашкет) – кепка
Каштелян – комендант
Квасний – кислий
Келих – чарка
Кнайпа – бар, ресторанчик, забігайлівка
Кобіта – жінка, дівчина
Колєжанка – товаришка
Креденс – шафа зі скляними дверцятами
Кремпуватися – соромитися
Кримiнал – тюрма
Криж – полотно, сукно, відріз тканини
Крижі – нижня частина спини
Криївка – таємне сховище
Ксьондз – священник
Кумпель – товариш
Куцати – блювати, ригати
Куця – свиня
Легінь – юнак
Летовище – аеропорт
Лєгуміна – десерт
Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок 2. Квартира
Люстро – дзеркало
Люфа – дуло
Льох – підвал
Льоха – свиня (яка має народити)
Мантилепа – неохайна людина
Маринарка – піджак
Марципан – делікатес
Морва – шовковиця
Москаль – росіянин
Мешти – туфлі
Нагла поміч – швидка допомога
Нагнітки – мозолі
Нарваний – наглий
Небіжчик – покійник
Нездалий – непридатний
Ногавиця – штанина
Обійстя – подвір’я
Обмова – плітки
Обрус – скатертина
Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
Оздоба – прикраса
Оферма – незграба
Пательня – сковорідка
Пацьорки – намисто
Паця’ – порося
Пащекувати – грубо говорити
Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
Пінда – дівчина-підліток
Пляцки (пляцок) – солодкий періг або деруни, картопляники
Покій – кімната
Помарніти – схуднути
Презент – подарунок
Проплі – перхоть
Прятати – прибирати
ПублІка – шльондра
Пуделко – коробочка
Пулярус (полярес) – гаманець
Пуцувати – чистити
Пуцька – прутень, статевий член
Рандка (рантка) – побачення, зустріч
Ревізія – обшук
Рейвах – розгардіяж, бардак
Ресторація – ресторан
Ринва – стічна труба
Ровер – велосипед
Ружа – троянда
Румегати – жувати, пережовувати
Рура – труба
Склеп – магазин
Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
Смарувати – змащувати
Сподні – штани
Статечний – пристойний
Стирка – повія
Стрийко або Стрий – брат тата
Стрих – горище
Табака – піхва
Трафунок – випадок
Файка – люлька
Файно – добре
Фармація – аптека
Фацет – парубок
Фест – швидко
Філіжанка – горнятко
Фіра – віз
Фірман – шофер возу
Фіранка – гардина (рос. штори)
Фоса – рів
Фотель – м’яке крісло
Фрезура (фризура) – зачіска
Фузія (фузея) – гармата
Цівка – струмінь (води)
Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
Ціхо (ціхутко) – тихенько
Цукерня – кондитерська
Цьомати – цілувати
Цьотка – тітка
Чуприна – шевелюра
Шваґро (швагро) – чоловік сестри
Шлях би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерти
Шпацирувати – прогулюватися
Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
Шпрехати – говорити
Штинь – сморід
Штрика (штрека) – залізна дорога
тут галицькі слова, не лише львівські )))
www.facebook.com/groups/1555711671332455/permalink/1624094737827481/
avatar

Babusja