Кулінарні терміни сіверян

Прочитала замітку про галицькі кулінарні назви, і відразу почала пригадуати, що я знаю про свій рідний Чернігівський край.
Чомусь одразу згадала рулі. Це був такий собі варіант фаст-фуду по-Чернігівськи, бо готували рулі дуже просто і швидко: у миску з молоком кришили білий хліб, сипали цукор – і все, страва готова до вживання. Зараз вона не така популярна, а в дитинстві, пам’ятаю, дідусь часто готував мені рулі.
Той, хто приїжджає до Чернігова вперше, відразу помічає, що в цьому місті люди говорять російською мовою або суржиком, близьким до російської. Але поживши трошки тут, він познайомиться зі специфічними місцевими словами. Ще більше таких слів – у колоритних чернігово-сіверських селах.
Наприклад, на базарі запропонують болсанку молока. У нас до цього слова настільки звикли, що нікому і в голову не прийде, що ви не знаєте, що таке болсанка. А це пластикова пляшка або з іншого матеріалу ємність для рідини. У селі в наших краях господиня може пригостити вертунами – це пироги з маком або повидлом, виготовлені так, що начинка намазується на розкатане тісто, а потім все це загортається – ніби в рулет.
А випічку, зроблену нашвидкуруч, називають моторжаники або глецики. Чим моторжаники відрізняються від пирогів чи бісквітів? Пироги та бісквіти роблять за спеціальним рецептом, кладуть багато яєць. А моторжаники печуть з того, що було під рукою: трошки яєць, мука, вода чи молоко, олія. Виходить щось не таке багате на смак, як пироги, але все одно смачне, бо ж виготовлене своїми руками.
Щодо м’ясних страв, місцеві бабусі готують ковбик – так називають шлунок. Наприклад, коли ріжуть кабана, його ковбик начиняють пшоном і салом, і запікають. Слово “хребет” у багатьох селах не вживають, кажуть “акостак”.
Так само для чернігівців не існує червоної та чорної смородини. Чорна смородина, яка в місцевому кліматі родить рясно, називається просто – смородина. А на червону кажуть “парєчкі”. Кукурудза своїм іменем у нашому краї називається рідко. У деяких районах на качани кукурудзи кажуть кияхи, у інших кики, у третіх – калачі. “Хадєм на поле, наламаємо й наваримо кияхів”, — казала моя бабуся.

А ось іще які назви страв та предметів ходять на Чернігівщині.
Кисляк – кисле молоко.
Ковми – картопляне пюре, яке часто їдять з сироквашею, тобто густим кефіром (характерна назва для Сосницького району).
Гурок – огірок.
Ягода – полуниця.
Алєй – олія соняшникова.
Холодне, захолод – холодець.

Повернутись на початок рецепту "Кулінарні терміни сіверян"