Стиранка

Стиранка
Інгредієнти
1,5 л
1/2 ч.ложки
1 шт.
1/2 склянки
2 ст.ложки
Розраховано на 5 порцій
молоко
1,5 л
сіль
1/2 ч.ложки
яйця
1 шт.
борошно пшеничне
1/2 склянки
масло вершкове
2 ст.ложки

Стиранка — найпростіша молочна зупа, давня страва української кухні, а також страва мого дитинства. Готується стиранка дуже швидко і просто і із абсолютно доступних продуктів, що є її величезним плюсом. Готувати стиранку варто «на один раз», тобто стільки, щоб усі поїли за один раз без залишку. Оскільки готується зупа надзвичайно швидко і дуже просто, то нема жодного смислу готувати її «про запас», щоб вона «кисла». У нас був найпоширенішим варіант приготування цієї молочної зупи ось таким чином, як я опишу: яйце розтиралося (стиралося) з борошном пальцями до стану крупної крихти, яка уже відварювалася у киплячому молоці. Але стиранку могли робити і трохи по-іншому: могли замісити на яйці круте тісто і натерти його прямісінько у молоко на крупній тертці, або розкачати його і дрібно порізати малесенькими шматочками і тоді зварити у молоці. А могли те тісто просто відщипувати маленькими шматочками і кидати у кипляче молоко. І навіть був варіант, коли розтирали(стирали) яйця і борошно до стану, як дуже-дуже густа сметана, а потім набирали його чайною ложкою(третина ложечки тіста) і кидали у кипляче молоко. Отже, даю варіант стиранки, як робили її у мене вдома:
Молоко довести до кипіння разом з сіллю(сіль докладайте до свого смаку). Яйце збити виделкою, докласти до нього борошно і розкалапуцькати усе спочатку трохи виделкою, а потім, коли яйце трохи сполучиться з борошном, почати розтирати усе пальцями. У нас не має заміситись тісто, а має утворитись тістяна крупка(крупна крихта). Ця крихта за вашим бажанням може бути більш крупною чи менш крупною, але бажано, щоб вона була не крупнішою, як половина нігтя великого пальця. Далі бажано ту крихту помістити у сито і легенько потрясти, щоб усе борошно, яке не ввійшло до крихти, обсипалось.
Стиранка
У кипляче молоко всипати утворену крихту, перемішати і після повторного закипання молока зменшити вогонь до мінімуму і варити приблизно 5 хвилини. Докласти у стиранку вершкове масло і перевірити ще раз на сіль. Можна докласти за бажанням трішечки цукру. Подається стиранка гарячою відразу після приготування. У тарілку зі стиранкою кожному кладеться додатково по ложечці масла.

Повернутись на початок рецепту "Стиранка"

Коментарі (10)
RSS згорнути / розгорнути
 
 
+
0
Це страва і мого дитинства… як же я любила, коли стиранку готовила бабуся
avatar

Dariya87

+
0
Це неповторні відчуття, коли людина згадує смачнезні страви бабусі!
avatar

Medunya

+
0
Моя прабабуся розповідала. що під час голоду у їх родині готували щось подібне (думаю що яєць не використовували) і називалась ця страви «затирки»
avatar

tori

+
0
Чомусь впевнена, що під час голоду не використовували не лише яєць, але і молока, і масла, і нормального борошна… борошняні обдирки заварювали на воді і це було велике щастя, коли була можливість ці обдирки заварити. У кого не було — той вмер страшною смертю…
avatar

Medunya

+
0
У родині прабабусі була корова, вірніше її половина, яку вони виміняли у сусідів і тримали в хаті, щоб не вкрали
avatar

tori

+
0
Мабуть, тому і вижили, що мали половину корови і мали силу і можливість якимось чином її прогодувати взимку… Але, мабуть, масла не збивали з того молока, і доступу до нормального борошна не було, бо борошна не було… Стиранка — цілком якісна, дуже поживна і нормальна страва, вона не для часу голоду, вона зроблена з молока, масла, яєць, хорошого борошна, вона для нормального ситого життя українця.
avatar

Medunya

+
0
Страва з дитинства
avatar

oksana_sadova

+
0
Так, вона неповторна і пахне справжнім дитинством
avatar

Medunya

+
0
Сколихнули дитячі спогади! Бабуся цю страву теж називала «затирка». А загалом, згадуючи те, що бабуся готувала, це часто проста їжа, але ситна і смачна. Скажу чесно, моя бабуся не готувала тортів, пляцків і інших витребеньок. Переживши голодомор в 10 років, а потім війну в 17, неодноразово казала, що смачніше чорного хліба змащеного олією з сіллю нема нічого. Вона готувала дуже смачний стіл з різними наїдками раз на рік, зправляючи Різдво.
Так, Лесю, погоджуюся, ці спогади дитинства вони такі солодкі, бо ще такі наївні і безтурботні і ти не замислюєшся над тим, що бабуся вже старенька, а найголовніше всі живі і здорові і здається, що так буде завжди.
avatar

Koenigin

+
0
Так, подекуди цю страву справді називають затиркою, затіркою. У мене там в пості про бойківську кухню автор перераховував рідкі страви. Серед них є як стиранка, так і затирка. У нас затиркою називалася проста зупа з овочів, у кінці варки до якої додавали уже це яєчно-борошняне тісто, терте на грубій тертці, трохи підсушене і відварене у зупі. Треба буде мені якось виставити цей варіант(у вигляді зупи) затирки на Кукораму.
avatar

Medunya