Оссобуко

Як там у пісеньці дитячій було? «Лишились від козлика ріжки та ніжки». От з ріжок нічого мабуть путнього не буде, а з ніжок можна таке приготувати!.. Щоправда, не з козлиних, а телячих. І називатиметься ця страва — оссобуко. Оссоблива бука практично. Взагалі, я завжди думала, що оссобуко — це щось японське. Ну, принаймні, азійське. А от і ні. Це міланський спеціалітет, а перекладається назва — «кістка з діркою».

Приготування

Власне, особливого геть нічого. Краємо часник і обсмажуємо його у глибокій сковороді на маслі до золотавості. Дістаємо часник і відкладаємо. На цьому часниковому маслі обсмажуємо голяшки, які попередньо висушені паперовими рушниками, бо від мокрого м«яса скоринки не дочекаєшся. Хвилин 5 з кожного боку. Вливаємо вино, доводимо до кипіння, вкидаємо назад часник, додаємо покраяну цибулю, всі помідори, цукор, сіль, перець і тушкуємо під кришкою годину, а потім ще 30 хвилин — без кришки.



Перед подачею притрушуємо цедрою, зеленою (якщо є). Чудово з хрустким салатом. У Мілані оссобуко традиційно подають з різотто по-міланськи.
Повечеряли смачно. Рецепт з Гастронома „Про мясо“

Повернутись на початок рецепту "Оссобуко"