Паштет із червоної сочевиці

Паштет із червоної сочевиці
  • Швидкість приготування: не вказано
  • Складність приготування: не вказано
  • Спосіб приготування: не вказано
Інгредієнти
сочевиця червона
190 г.
Цибуля
1 шт.
майоран сушений
0,5 ч.ложки
оцет бальзамічний
2 ч.ложки
сіль, перець
олія соняшникова чи оливкова
2 ст.ложки

Простий варіант закуски на щодень. із свіжого журналу «Сучасна кухня».
Соцевицю заливаємо 375 мл води і проварюємо до готовності. Вона має бути м'яка, але не розваритись.

Цибулю смажимо кубиками на олії до золотистого кольору. Додаємо до сочевиці. додаємо майоран, сіль, перець і оцет і перебиваємо блендером до однорідності! Все готово Паштет треба споживати холодним.

В оригінальному рецепті в паштет також додавали кілька шматочків в'ялених помідорів. думаю, це було б прекрасно, але я не мала. Тож ви можете таки додати і поділитись враженнями

Паштет із червоної сочевиці

Повернутись на початок рецепту "Паштет із червоної сочевиці"

Коментарі (6)
RSS згорнути / розгорнути
 
 
+
0
дуже смачно, люблю сочевицю, я додала ще сушені помідори, наприкінці варіння каші))) дякую що поділилась цікавим рецептом))
avatar

gutka

+
0
Клас! Рада, що тобі теж сподобався рецепт! Фото бомбезне
avatar

Dzyga

+
0
Чудова пісна та проста страва. Моя мама мені часто розповідала. що раніше, у її дитинстві, сочевиця була у великій пошані і її часто готували у простих родинах, бо це дуже доступно та поживно. А потім чомусь поступово призабули і був час, коли вона шукала сочевицю у магазинах. а її зовсім ніде не було
avatar

Medunya

+
0
а для мене сочевиця це теж щось екзотичне. але поступово намагаюсь перевчати себе
avatar

Dzyga

+
0
До речі, у росіян Святвечір називають Сочєльнік і назва ця пішла від того,, що кутю називають ще одним словом " сочіво". А саме слово сочіво пішло не тому, що воно сочиться медом чи цукровим сиропом, а тому що за старовинним рецептом( записаним ще в 12 столітті якимось ієромонахом якогось там монастиря, до складу куті входили три частини розвареної пшениці і одна частина розвареної сочевиці. Усе це сполучалось з медом і виходило ось таке «сочево», а час, коли його їдять — сочельник. У росіян немає слова " сочевиця" ( бо у них — чечевиця) і їм важко пояснити, як у них виникла назва свята і страви " сочельник і сочиво", коли це наші українські слова, а не їхні. Точно так само, як вони собі запатентували «нашу казку „колобок“ як російську народну казку, хоч слова » коло" у них не існує і казку «Курочка Ряба» запатентували як російську народну казку, хоч у них слова " ряба" не існує, а є «рябая»
avatar

Medunya