Міла, як я шкодую, що у мене на базарі не було фотоапарату це були б суперфотографії! А рецептів жодна професійна господиня до кінця не розкаже: так, поділиться основною рецептурою. А от усі маленькі нюанси, які роблять її випічку неповторною і впізнаваною серед сотень подібних пляцків — то НІ ЗА ЩО І НІ ЗА ЯКІ ГРОШІ! Коли у нас господині печуть на весілля пляцки, деколи просять допомоги тих, у кого буде весілля: тісто розкачувати, креми збивати, просочувати, складати коржі. Так от, як би ви не слідкували за діями господині — вона знає, коли і де вас послати за чимось, щось принести припустимо, чи щось у когось запитати, лиш би цих секретів ніхто не побачив. А зошит з переписами своїх пляцків носить завжди у фартуху при собі, нікому не дозволяє туди заглядати, бо то — її основний «хліб», вона живе з випічки пляцками, готуючи їх на весілля, хрестини і т. д. на замовлення. І саме ці смачні нюанси деколи стають вирішальними, коли замовник вирішує у кого замовити собі пляцки на весілля. Так що рецепти — то без проблем. Вони є усюди. А от нюанси кожного пляцка — то кожна тримає у ВЕЛИКОМУ секреті
Міла, якщо хочеш побачити таку феєрію пляцків — тобі до нас перед Різдвом чи Великоднем на базар треба.Місто у нас невелике, тому вчора свої пляцки винесли семеро господинь. Але які то були пляцки!!!Там можна було ходити як у музеї — з відкритим ротом!Уяви собі семеро господинь по 15-20 різних пляцків- там просто впасти від захоплення можна було! Навіть люди, які зовсім не планували купувати пляцків, бо свої уже спекли, брали собі шматочками різних- бо пройти повз просто було не сила!
А свій пляцок «Ранкова роса» я вигадала влітку спеціально для червневого конкурсу найкращих рецептів. Так що КУКОРАМУ сміло можна записувати у співавтори, бо якщо б тоді не цей конкурс, то не сиділа б я тоді і нічого не нафантазувала б, і не було б тоді цього пляцка взагалі
Оля, Дарія Цвек — то радянська легенда, у неї тих пляцків- хоч греблю гати! а мені просто один пляцок вдалося нафантазувати таким, щоб зацікавити зовсім незнайомих людей до такої степені, що вони захотіли його випекти для продажі. А це зовсім не те, що для власного вжитку. Там усе серйозніше: конкуренція на базарі серед пляцкопекарів сьогодні у нас була шалена! Яких тільки пляцків вони не пропонували покупцям! У кожного — по 15-20 різновидів!
Хочу поділитись з вами маленькою для мене радістю: сьогодні на базарі зайшла до продавців пляцками подивитися на їхню красу і смакоту(ой і різноманіття там сьогодні було у нас — прямо рай для солодкоїжок!Усе розкуповується з чергою!) У двох із них знайшла свій пляцок. Продавці-кондитери мене не знають. Запитую у них :«Що за пляцок?» «Ранкова роса» — чую у відповідь. Йо-хо! Мій пляцок «пішов у люди» надійно, якщо його взяли у свій арсенал люди, що професійно займаються випічкою пляцків. От нема нічого кращого від цього- це неймовірне відчуття!
Medunya