0
Наталя, дякую. Я вказала, що в покрокових фото фотографувала днем. А перше і останнє — вночі — зі спалахом і штучним освітленням. Перший раз за останні пів року це зробила, бо інакшої можливості тоді не було — і ось як відразу помінявся вигляд сиру від способу фотографування. З моцарелли став подібним на сулугуні. Це сталося так само, як і з тортом Міли — у вечірніх фото він був рожевим, а в ранішніх — уже фіолетовим — наче зовсім інакший торт.
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 23:11
+1
Смакота! ще й дуже гарно виходить!
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 23:06
+4
Гареий вийшов Козак
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 23:01
+1
Міла, спробуй! Будеш приємно здивована
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 22:35
0
Дана, можна і без блендера, можна м«ясорубкою — спробуй — не пошкодуєш
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 22:34
+1
Ну і тортик! Міла — просто супер розріз!
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 22:01
0
Знавці кажуть, що можна
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 21:54
0
Производство сыра начинается с того, что молоко заквашивается термофильной молочнокислой культурой и свёртывается сычужным ферментом (иногда с добавлением хлорида кальция и липазы; также по экспресс-технологии допускается вместо молочнокислых культур использовать раствор лимонной кислоты). Затем сырное зерно нагревают, отделяют сыворотку, перемешивают до тех пор, пока не получится однородная эластичная сырная масса, которую вымешивают руками как крутое тесто, подогревая несколько раз путем помещения в горячую воду для более лёгкой манипуляции, а затем отрезают куски, формуют сыр различной формы (шарики, косички) и помещают в холодный насыщенный раствор поваренной соли. Эта масса называется mozzatura (обрезь) — отсюда и название сыра. Оставшаяся после этого процесса сыворотка может быть использована для приготовления рикотты. — ВІКІПЕДІЯ
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 21:52
0
Дякую, Віка! Твої слова завжди надихають на нові «подвиги»!
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 21:47
0
От красотіща!!! Молодець, Міла — в тісті вийшло наче в шкатулочці дорогоцінні камінці!
avatar

Medunya

  • 23 января 2012, 21:46
0
Після твоїх слів сходила і я полюбуватися Наталчиним «Тримирьем» — ох і красиві ж у неї усі рецепти — рай для солодкоїжки!
avatar

Medunya

  • 22 января 2012, 20:06
0
Лариса, та ніяких проблем, сулугуні так сулугуні. Передостання фотографія — денне світло. Остання і перша — зйомка зі штучним освітленням і спалахом. xn----7sbbaqj6badcjjf3a2g1a4ja.xn--p1ai/2-2.html
avatar

Medunya

  • 22 января 2012, 19:52
0
Ой, Міла, читаю — по рецепту блогера Rulеtka і як якийсь провал пам«яті — і водночас дуже знайомо, і не можу пригадати такого нашого блогера. А як дійшло — аж сама з себе розсміялася! Красивий вийшов торт, фантазійний, і ще слова такі загадкові в назві — аж хочеться спробувати відразу
avatar

Medunya

  • 22 января 2012, 15:55
0
І у мене сьогодні червоним борщем усі смакують!
avatar

Medunya

  • 22 января 2012, 15:47
0
Досить часто і я печу такий сирник — смачно!
avatar

Medunya

  • 22 января 2012, 15:45
0
Дякую, Наталя! Мені навіть просто подобається подавати таким чином цукор до чаю чи кави — не квадратними пресованими кісточками рафінаду, не врозсип у цукерничці, а ось такими шматочками — дуже мило і кожному цікаво кинути до чаю свої смаки
avatar

Medunya

  • 22 января 2012, 14:34
0
Не те слово, що знайшли б
avatar

Medunya

  • 21 января 2012, 20:59