Ой, Свєточка, дякую, я старалася. В мене мама страшенна кавоманка і я років з 13 почала варити для неї каву. Промовчу скільки кави від мене втекло). Мені б тоді таке «пособіє», а то все було «методом проб и ошибок».
Настю, м'яту спокійно можна замінити на петрушку або кріп або і зовсім без зелені обійтися. В Туреччині разом з класичним айраном був ще айран з карі і з перцем. Мені не сподобався, дуже гострий та несмачний. Так що заправити його можна орієнтуючись на власний смак.
Так, Лесю, я теж про це подумала. І ще про те, що страви зустрічаються схожі в різних народів, особливо, такі «ритуальні». Люди завжди прагнули щастя, достатку, а добрий врожай в ті часи гарантував людям сите життя. І різномаїття овочів та фруктів на столі символізували з одного боку вдячність людей природі, що подарувала таку смачну їжу, а з іншого прохання, щоб і наступного року був врожай. І у німців є свято, де яблука є обов'язковою стравою. До речі, відомий всім Октоберфест є не що інше, як свято врожаю, але зараз нагадує більше фестиваль пива. А яблука взагалі дуже ритуальний фрукт, я б навіть сказала міфічний. І ще дуже жіночій. Ось недавно прочитала книгу про середньовіччя, так в ту пору яблуками лікували жінок від безпліддя, бо вважалося, що в яблуках велика концентрація саме жіночої сили.
Так що все в світі переплітається дивним чином.
Свєточка, дякую! Цей десерт готую собі і малому частенько, бо займає обмаль часу і плита не потрібна. Ну, ти ж знаєш мою пєчаль, рахую вже дні, коли привезуть кухню, але ще чекати і чекати((
А про фото, ти ж пам'ятаєш, що на ньому могла б бути ти)
Koenigin