Клас! Свєта, ти справжня майстриня, так пораєшся з тістом! Все так рівнесенько-гарнесенько розкатане та зліплене. Видно, що зроблене все з любов'ю і я передчуваю, які ж смачні ці тортеліні!
Сколихнули дитячі спогади! Бабуся цю страву теж називала «затирка». А загалом, згадуючи те, що бабуся готувала, це часто проста їжа, але ситна і смачна. Скажу чесно, моя бабуся не готувала тортів, пляцків і інших витребеньок. Переживши голодомор в 10 років, а потім війну в 17, неодноразово казала, що смачніше чорного хліба змащеного олією з сіллю нема нічого. Вона готувала дуже смачний стіл з різними наїдками раз на рік, зправляючи Різдво.
Так, Лесю, погоджуюся, ці спогади дитинства вони такі солодкі, бо ще такі наївні і безтурботні і ти не замислюєшся над тим, що бабуся вже старенька, а найголовніше всі живі і здорові і здається, що так буде завжди.
Лесю! Цікава розповідь і страви які колоритні! Я за такий конкурс, от тільки думаю треба дати час на підготовку, щоб знайти/пригадати рецепти. Інтернет, доречі, видає в основному більше західної/галицької кухні. Я вже декілька днів пробую відшукати щось з давньої кухні Подніпров'я і все марно. Видає здебільшого лише загальні статті і то не завжди коректно написані. Правда, знайшла ось таку книжку
але її ані прочитати не можна (не має в електронному виді), ані замовити.
Роблять наполовину з булки наполовину з картоплі, додають шматочки копченого сала або бекон, зелень, є з цибулею (як у Вас), є без, ще зустрічала рецепт з гарбузом.
Взагалі то дивно, німці дуже люблять картоплю і готують і пюре, і смажать, і варять, і, навіть, деруни у них є. Може хотіли здивувати їжею, от і перестаралися.
Koenigin