Бочки з молоком пам'ятаю теж. Проте не так яскраво…
А от щодо «столової» їжі це в мене взагалі болюча тема. Років у п'ять лежав у лікарні в стаціонарі і от ті обіди, що складалися з різних варіацій маловиразних перлових супів і шматка сірого хліба з кружечком масла — це да. Перловку від тоді досі не можу нормально сприймати…
Я ще пам'ятаю молоко, яке продавали з залізної бочки(як квас ) і за ним треба було займати чергу в 6 ранку. А бочка приїжджала пів восьмої. І не факт, що тобі молока вистачить. І чомусь дуже врізалось в пам'ять, як в школі в буфеті серд усіх «Зірочок», «Трикутників з повидлом» та «Пряників» були виставлені бутерброди: маленький шматочок хліба з тонюсінькою скибкою копченої ковбаси, кружечком яйця, квадратним шматочком масла і кружечком квашеного огірка. І ось ці бутерброди були мрією усіх учнів школи. Але вони коштували аж 20(це ціна літра молока, пів кілограма цукру чи буханки білого хліба на той час) копійок. І мало хто міг собі зі школярів дозволити його купити. Ну хіба там діти чи внуки всяких директорів заводів, головних ревізорів і т.д. І ми ходили в той буфет на перерві, купували інколи пряника чи булочку і далі стояли і дивилися на ті бутерброди. Просто дивилися. А хто зміг купити бутерброда — то їв його помалесеньку і у всіх на виду, довго-довго, щоб максимальна кількість школрів це побачила. Купити його тоді — була ознака великої крутизни і явною ознакою, що сім'я особливо з грошима не рахується.
Було щось, звичайно щодня іще, але зупа була завжди і практично щодня. Різна, цікава. Зазвичай без м'яса та інших ситних додатків, але гаряча та обпікаюче смачна.
Дуже це нагадує моє дитинствоДо того ж, не знаю чому але ще запам'яталися мені 2 речі: синювата курка з гастроному і карасі (їх було навалом і коштували вони дуже дешево).
Які смачні пироги . Наші бабусі вміли готовити прості та смачні страви, незважаючи на ті тяжкі, голодні та тривожні часи.Низкий уклін усім людям похилого віку.
oksana_sadova