Нічого страшного, усе добре, на Кукорамі ніхто гварою чи іншими діалектами особливо не послуговується. Ну хіба ось Оля написала в попередньому рецепті «на крухому тісті», та я деколи напишу «пательня» чи «канапка». Різноманітні діалекти української мови — це її багатство, але на Кукорамі цим ніхто не зловживає Я б хотіла, чесно кажучи, додатково ознайомитися з ще декількома діалектами української мови(не плутати із суржиком ) Люблю такі речі дуже
А щодо Вашого перепису, Лесю, то я ні в якому разі не казала, що це «мій» — просто схожий я навпаки втішилася, що побачила подібне, але інше… треба буде спробувати з сиропом, маю гогодзи…
Лесю. я не маю нічого проти галичанського діалекту, який ви добре розумієте. Нажаль, не всі " кукорамівці" мають змогу вивчити. Тож, мабуть, чи не краще буде на сайті користуватися загальноукраїнською мовою, зрозумілою для всіх, а діалекти лишити у блогах. Я заглянула в блог пані Стефи. Чесно, кажучи, мені потрібен тлумач. Вареники, там звуться пироги. Для мене це важко зрозуміти. Але я поважаю українську мову, таку різну і багату. Діалекти має кожна країна, це нормально.
Світлана, «перепис» то значить «рецепт». У пані Стефи в рецептах використана чудова львівська «гвара» — особлива розмова, яку розуміють галичани, особливі місцеві слова та вирази. Усі галичани прекрасно знають літературну українську мову, російську та навіть часто — польську, але для галичан «гвара» — то щось особливе, неймовірно рідне, неповторне, яке носиш в душі немов носиш в дорослих руках старого але наймилішого ведмедика з дитинства, з пришитою лапкою і відірваним вухом, але не обміняєш його ні за які гроші на найновішу сучасну іграшку. Цією мовою говорили наші бабусі та дідусі. Якось так воно для мене. Ось тут я трошки на Кукорамі про це розповідала cookorama.net/uk/blog/usmishky/kulinarni-terminy-galychan.html
Medunya