Та ну, ви смішні як соняшники, яка жовта тематика, у мене вродили червоні помідори і червоний перець і його поооовно, а я буду як гонча по місту шукати жовті овочі і КУПУВАТИ їх. хто мене нормальною назве
ось, я його знайшла, і що тут сказано про «подуріли»? є хоч натяк?
тут скоріше я про себе так говорю
Ще з ранку перечитувала свій комен і про подуріли не була.
Повторю дослівно «смішні як соняшники, не бачу нічого образливого в цьомк і як на мене це зовсім „Подуріли“
Дякую за смакоту.
Колись давно обговорювалась така ідея, щоб зробити репортаж про своє місто чи сели ще і розповісти про його визначні місця. я навіть почала готувати, але потім все затихло. Я можу дописати і виставити з фотками інформацію про мої рідні Прилуки
Повністю з вами згодна. більш влучно, точно та коротко сказати, як Ви це зробили, не можна було й придумати.
Я повторю Вші слова, але скажу з радістю відповім на всі ваші питання та пропозиції якщо напишете мені особисто.
Нехотіла вже нічого і нікому писати, але просто не витримала…
по — перше Я НІКОЛИ… НІКОЛИ не писали «ви що подурiли?», це вже повна не правда. А по — друге цього всьго не було б, якби я не була в числі презерів.
Більше додати нічого…
одного разу мандруючи просторами нету я надибала цей сайт і він мені сподобався гарними рецептами, дуже зручною організацією і звичайно ж приємним людьми. Саме завдяки цьому сайту я зацікавилась кулінарією. До цього я. м яко кажучи, не любила готувати.
Для мене виклад рецепту — це можливість поділитись своїми емоціями та переживаннями пов язаними з цими стравами. І я не лише рецептами ділюсь, а й приємними моментами життя. як то участь в конкурсі, чи день народження Полюсі
tori