Почнемо з того, що денна норма цукру для здорової людини становить приблизно 50 г. В 4 л настоянки використано майже 2 л цукру, що становить майже 1850г. Склавши банальну пропорцію, маємо в 50 г настоянки — 23г цукру, а це не майже денна норма. І 50 г настоянки в нас зараз ніхто не п'є.
А українська кухня формувалася на протязі століть, так само як французька, індійська, італійська чи китайська з врахуванням потреб населення, що проживає на певній території для його нормального розвитку.
І я ж не тягну Вас за вуха готувати власне цю настоянку і власне в таких пропорціях і то бігом?
Ну так — цукор, сіль, сало — це біла смерть.
На смак виходить як лікер чи кріплене десертне вино, не солодше.
І настоянку ніхто літрами не вживає. Вона в мене в більшій кількості розлита по пляшках міскістю 0,33л.
І книжка, з якої взято рецепт, мені дуже подобається, бо має справді старі хороші рецепти.
Вдруге повторююсь — стільки вказано в рецепті. Ніхто ж не забороняє відступати від оригіналу. Можна цукру і води додавати на свій смак. Відповідно зміниться % цукру і спирту. Головне в прцесі не напробуватись, бо взимку не буде чим смакувати…
Скористалася рецептом з «Української кухні» М.І. Георгієвський, М.Є. Мельман, О.А. Шадура, О.І. Шемякінський.
Чи на Ваш погляд настоянка то три малинки на відро горілки?
Дякую, Маша. Цей рецепт мені дала одна жіночка з Чорткова ще в 2001 році разом з рецептом лікеру з руж.
Є ще один варіант — змащувати квіти злегка збитим білком і обсипати цукром. Такий варіант я зустріла на форумі say7.info
Sol