Леся, щиро — щиро дякую!!!!Дійсно ми западенці) гарно розуміємо всіх.Львівська «гвара» це фантастично мило та так рідно-рідно!!
Коц, це дійсно ностальгічненько, спогади теплі, в мене ще про креденц в якому бабуся вареннячка тримала, а ми просили всіляку смачненьку «солоденьку схованку», чи то малинове чи яблучне вареннячко чи калина в сиропі… ото понесло мене на спогади… ще чуть і сльзи чи то з радості чи то з туги… підуть..
Та все ж є багато чого, що може отак на відстані об*єднати думками та на мить перенести в час чуть призабутий..
Ester