Дякую, Катю! Ми вже спробували, трохи лишилось. До сиру добре смакувало. Та так добре, що й для фото не лишилось . А те, що на папужок схоже, то я навмисне причипила. Це сім*яна коробочка якоїсь рослини. Вже почала розкриватись. Діждусь, коли буде насіння, можна буде зібрати і підсушити. Продавець квітів сказав, що можна потім вирощувати. Назву по — латині не запам*ятала. Пошукаю так в " гуглі".
Щодо фото: так, вони обрізані і мені теж не подобаються. Але тут теж вирішувала не я, а художній редактор книги, який розмір фото робити і наскільки їх обрізати. Що я тут думаю: вони мусіли вибрати золоту середину. У книзі 124 фото, 124 ідеї оформлення салатів. Їх треба було помістити на певній кількості сторінок, щоб ще й текст помістився. Тут я абсолютно погоджуюсь, що мені теж хотілося б бачити своі фото не обрізаними, а у повній красі, але це самісіньке говорила І Зоряна про свої книги — їй теж хочеться, щоб фото у книзі не обрізали і ставили більшими, а не такими маленькими. Тут ми, мабуть, чогось не розуміємо саме у типографському розумінні. Одне хочу зауважити: на львівському форумі було книга від Біскотті з рецептами та великими красивими фото на усю сторінку, так ціна відразу 500 гривень. У Лізи Глінськоі також великі фото так ціна відразу 1 500 гривень. Думаю, що з великими фото але і, відповідно, більшими цінами за вищу типографську якість, буде значно-значно важче книгу продати і купців буде значно менше, а вкладені в книгу кошти мають вертатися і приносити прибуток. Тому, я думаю, була вибрана середина між ціною книги та розміром опублікованих фото
Дякую за привітання
Щодо книги: мову видання книги вибирає видавництво саме, орієнтуючись, мабуть, на те, який попит планується на кожну книгу і як так їм зробити, щоб увесь наклад продався, адже в книгу вкладено величезну кількість коштів та роботи. У моєї книги наклад 22 тисячі, а, приміром, у нової книги З. Івченко про гарбузи — 10 тисяч. Мабуть, лише українською продати 22 тисячі примірнмків було б важко. Але це лише мої особсті роздуми на цю тему. Он Ліза Глінська за свої кошти зуміла випустити лише 3 тисячі примірників своєї книги та ще й ціна кожної — півтори тисячі гривень. це при суперпіарі як Лізи, так і самої книги на телебаченні та в пресі. КСД має безліч книг, виданих українською, тому, мабуть, членам клубу просто треба регулярніше запитувати у видавництва на їхньому сайті з рекламою книг, чи планують вони випуск конкретної книги ще й українською. Коли іх ніхто про це не запитує, а розмова про це ведеться лише між нами «на кухні», то як видавництво має зрозуміти, що їхні члени клубу( а вони орієнтовані в найбільшій мірі саме на них) хочуть бачити ці книги і українською? Тому усе у ваших руках, любі читачі та споживачі. Капля камінь точить. Буде попит, відразу буде і пропозиція. Запитуйте під моєю книгою, чи буде українська версія. Там відповідають швидко. До речі, звернення до двох наших україномовних львівських видавництв надрукувати рецепти та фото українською не дали жодного результату. У відповідь повний мовчок або «ага, матимемо на увазі». Мовляв, ми вас не знаємо та знати не бажаємо у на своїх вдосталь, а ви ніхто і звати вас ніяк. Нє, ну фото моє взяти і опублікувати у своій книзі як своє, то можна, а так — то я їм зі своїми рецептами і фото абсолютно не потрібна. А от у Харкові мене, як це не дивно, прекрасно знають. Знають про моі пляцки, знають про мої фото, готували за багатьма моїми рецептами(це самі працівники редакціі) і хочуть бачити у друку моі книги. Дивно, але це факт. Так що я КСД дуже вдячна за усе.
Приєднуюсь до попередніх вітань! я вже маю книгу, замовила одразу, як тілько-но вона з'явилась, доставили Новою поштою. Хоча, переглянувши її, якщо чесно, була дещо розчарована… Російська мова — то окрема тема, та все ж дуже-дуже сумно, що Ваша перша книга вийшла не рідною українською… А ще фото — як я люблю та завжди із задоволенням милуюсь Вашими неперевершеними композиційними фотографіями, пані Лесю!!! а в книзі вони всі якісь обрізані, важко впізнати Ваш «фірмовий» стиль, та й не знайшла я де б було вказано, що це Ваші фото… чи не помітила? На мою думку (без образ!!!), книга вийшла досить шаблонною, вона зовсім не передає талановитість та оригінальність авторки, якою я її знаю!..
Бажаю здоров'я, пані Олеся. Дуже гарний пляцок. Шкода такий їсти, але напевно смачний. Хочу спробувати відтворити власиними руками таку красу. Але мій кулінарний рівень дуже низький. Маю до Вас декілька питань:
1. «Столова ложка масла» — це звичайне масло не олія, правильно? Не розтоплене?
2. Шпинат має бути після розморозки чи може бути свіжий? Мілко порізаний?
3. Сир до крему має бути мокрий чи розсипний?
oksana_sadova