красота! и вкуснота!
хамон с дыней — то, из-за чего многие гурманы едут в Испанию!
а еще это будет флагманский корабль моей флотилии (я ее вне конкурса выставила) — он намного шикарней тех корабликов! класс! и даже шлюпки из хамона есть по бокам!
А найбільш образливо коли ти декілька днів виношуш ідею якоїсь страви, довго готуєш (особливо якщо виходить не з першого разу) а на твої творчі і кулінарні старання ніхто не звертає уваго, або відбуваються 2-3 стандартними коментами по-типу «Клано». «апетитно» чи «Ситно» лиш для статистики
У мене таке постійно
Чистісінька правда !Лише творчий процес цим усім і рулить Коли це справа для твоєї душі — ти не помічаєш скільки часу на усе це витрачаєш, скільки кілометрів «накрутив» носячи туди-сюди страви, скільки зусиль вклав у оформлення і готування страви. Усе проходить на одному подиху. У тебе не виникає в голові запитання " і нащо воно взагалі мені потрібно", «я б ліпше у цей час займався чимось кориснішим» і т.д. — ти просто отримуєш задоволення від усього цього навіть не зважаючи на результати конкурсів.
І дуже тривожно і сумно, коли в голові починають виникати думки «а воно мені треба?», «а воно усе вартує потрачених зусиль?», — це кінець творчого процесу. Тоді справді усе починаєш сприймати абсолютно інакше — як важку працю, незрозумілу повинність, яку треба виконувати, починаєш жаліти себе на кожному кроці і розповідати про це усім навколо(адже я така бідна і нещасна, а ніхто це не цінує )
Щиро бажаю усім уникнути появи у вашій голові думки «а воно мені треба?»
Vizajust