0
ну, майжеза рецептом там йде черешкова селера, а чилі сушений — має бути ще ароматніше
avatar

Scratch

  • 24 декабря 2015, 16:07
0
А чому до речі не доступний? Якщо не секрет.
avatar

Scratch

  • 24 декабря 2015, 16:04
0
ну, ще навчуся гарно фоткати і взагалі розійдуся
проте, спробуйте цей рецепт — чилі і лайм виходять не так дорого, а хватає їх на купу порцій, але аромат і смак!
avatar

Scratch

  • 24 декабря 2015, 16:03
0
ну, і я власне до того. це сумно на справді. сам я дуже люблю читати, маю власну бібліотеку, щоб не збрехати книг 600-700 (частина у мами розкладена) і раніше був постійним клієнтом книжкових магазинів. купував багато і часто. проте от якось зайшов і коли побачив що ціна звичайної книги (художня література, звичайне видання, сторінок десь 150-200) коштує 160 грн., то на цьому моменті мої часті походеньки закінчилися. і хоча для мене читання саме реальної книги з сторінками, обкладинкою, і специфічним запахом друку (любителі читання зрозуміють) — це те що треба, я просто купив собі електронну читалку. за 2 роки користування, враховуючи нинішню різницю у вартості електронних і реальних книг, економія вийшла суттєва. звичайно, задоволення не те… але, ну ви розумієте. проте от такі видання купую, ну на читалці такі книги читати/переглядати, то взагалі — фе…
а щодо статистики… це дуже сумно. я привчений читати з дитинства і люблю це діло, маю власну бібліотеку і свого малого теж буду привчати, а от більшість — читалка теж не дешеве задоволення (хоч і економить по мірі використання купу грошей), багато хто взагалі не приділяє читанню ніякої уваги, ані діти, ані батьки, і часто став помічати що в деяких сім'ях вдома взагалі книжок майже немає окрім якихось запилених подарункових і т.п. так що цю статистику можете множити на 2, нажаль
avatar

Scratch

  • 24 декабря 2015, 16:00
0
я честно кажучи, дуже здивований такою ціною. 144 сторінки, кольорова… Це не ціна, а те що називають «шара» при нинішніх цінах на все. нещодавно шукав якусь гарну книгу у подарунок племіннику, то в мене трохи шок був від цін.
avatar

Scratch

  • 23 декабря 2015, 00:46
0
До речі, а де може вже є, в якому магазині, щоб довго не блукати?
avatar

Scratch

  • 22 декабря 2015, 00:08
0
Ех! Куплю мабуть собі на Новий Рік
avatar

Scratch

  • 22 декабря 2015, 00:07
0
Я це до того що загалом «крові» у мені намішано добрячеАле, у Херсоні, ще коли давно студентом-ліціантами з гарними друзями ми ходили з прапорами або у вишиванках це було дивнувато
Тому може це й вірно все про сирник й таке інше)
avatar

Scratch

  • 20 декабря 2015, 00:09
0
ну, якщо загалом, то по матері, дідуся Євсея та пра-пра-пра'-бабусю (чомусь спогади в сім'ї залишилися про пра'дідуся що шив і був євреєм) то їх взагалі обміняли у польського шляхтича на 19 породистих собак…
а по батьку, точно ніхто не знає, проте всі опинилися у Алтайському краї. з спогадів лишилося лише те що хтось з пра-дідусів (може замовчували бо ніколи особливо не спілкувалися з родичами з россії) «виграв» собі волю пофарбувавши без якої-небудь підстраховки сторожеву вишку у лагері. Це мені покійний батько розповідав.
А ринок, згадав, точно Краківський, там завжди було і дешевше і вибір кращий.
Ну а щодо іншого, ну, може бути, проте і морепродукти люблю (по мамі ж постійно біля річки-моря жили), та й по батькові.
Тож у мене мікс
А те що з дитинства на диво всім видавав патріотичні завади (вчив українську, герб наш мені завжди подобався і був до вподоби) — це було і є
avatar

Scratch

  • 20 декабря 2015, 00:03
0
Йой! Ну просто не можу… Не можу стриматися…
Ну, то трохи скажу про себе.
Сам з ХерсонаМати з Миколаївської області, а тато з Алтайського краю. То от так вони і зустрілися в Одесі). Якщо копнути глибше, то там і польська, і єврейська й інша репресована/депортована національність, а загалом як не дивно, по батькові, депортовані з Польші).
Проте, коли я 15 років назад у мене був вибір ВУЗу, я обрав чомусь Львівський, бо (як поступав то з мамою гуляли Львовом) той смак сирника й кави, який я спробував у день здачі екзаменів, хоча поступив і в Київ і в інші заклади… Я обрав Львів.
І, не прогадав, бо власне живучі у гуртожитку у центрі Львова (повезло), студентами — ми завжди ходили на ринок (я вже не пам'ятаю як він називається) та там закуплялися и робили собі такі фестивалі, що й годі
Власне там я вже й навчився готувати)
Тому Галицька кухня — для мене, це щось таке особливо-ностальгічно… Короче одні спогадиПриємні
Проте, додам, що потім щодо спілкування, я відшліфував свої навички на Одеському Привозі
avatar

Scratch

  • 19 декабря 2015, 23:11
0
дякую, перша спроба
avatar

Scratch

  • 19 декабря 2015, 21:42
0
і до білого вина з хрустким багетом йде на ураперевірено не мною, але вже за відгуками
avatar

Scratch

  • 19 декабря 2015, 21:41
0
О, це мені під силу
Забираю собі.
avatar

Scratch

  • 18 декабря 2015, 22:17
0
та в нас з хлібом ніхто не бавився — так наминали
avatar

Scratch

  • 18 декабря 2015, 14:33
0
Обов'язково зробіть, не пожалкуєте.
avatar

Scratch

  • 18 декабря 2015, 14:32