Дякую за привітання
Щодо книги: мову видання книги вибирає видавництво саме, орієнтуючись, мабуть, на те, який попит планується на кожну книгу і як так їм зробити, щоб увесь наклад продався, адже в книгу вкладено величезну кількість коштів та роботи. У моєї книги наклад 22 тисячі, а, приміром, у нової книги З. Івченко про гарбузи — 10 тисяч. Мабуть, лише українською продати 22 тисячі примірнмків було б важко. Але це лише мої особсті роздуми на цю тему. Он Ліза Глінська за свої кошти зуміла випустити лише 3 тисячі примірників своєї книги та ще й ціна кожної — півтори тисячі гривень. це при суперпіарі як Лізи, так і самої книги на телебаченні та в пресі. КСД має безліч книг, виданих українською, тому, мабуть, членам клубу просто треба регулярніше запитувати у видавництва на їхньому сайті з рекламою книг, чи планують вони випуск конкретної книги ще й українською. Коли іх ніхто про це не запитує, а розмова про це ведеться лише між нами «на кухні», то як видавництво має зрозуміти, що їхні члени клубу( а вони орієнтовані в найбільшій мірі саме на них) хочуть бачити ці книги і українською? Тому усе у ваших руках, любі читачі та споживачі. Капля камінь точить. Буде попит, відразу буде і пропозиція. Запитуйте під моєю книгою, чи буде українська версія. Там відповідають швидко. До речі, звернення до двох наших україномовних львівських видавництв надрукувати рецепти та фото українською не дали жодного результату. У відповідь повний мовчок або «ага, матимемо на увазі». Мовляв, ми вас не знаємо та знати не бажаємо у на своїх вдосталь, а ви ніхто і звати вас ніяк. Нє, ну фото моє взяти і опублікувати у своій книзі як своє, то можна, а так — то я їм зі своїми рецептами і фото абсолютно не потрібна. А от у Харкові мене, як це не дивно, прекрасно знають. Знають про моі пляцки, знають про мої фото, готували за багатьма моїми рецептами(це самі працівники редакціі) і хочуть бачити у друку моі книги. Дивно, але це факт. Так що я КСД дуже вдячна за усе.
До речі, Ксеня, ти знала якимось дивовижним чином, що першою моєю книгою буде книга про салати. Згадай, яку книгу я отримала від тебе у подарунок за участь у флешмобі і згадай свої слова, що дуже хотіла б мати мою книгу та придбала б її навіть своїм знайомим Усе сталося точно так, як ти сказала
Щодо книги: мову видання книги вибирає видавництво саме, орієнтуючись, мабуть, на те, який попит планується на кожну книгу і як так їм зробити, щоб увесь наклад продався, адже в книгу вкладено величезну кількість коштів та роботи. У моєї книги наклад 22 тисячі, а, приміром, у нової книги З. Івченко про гарбузи — 10 тисяч. Мабуть, лише українською продати 22 тисячі примірнмків було б важко. Але це лише мої особсті роздуми на цю тему. Он Ліза Глінська за свої кошти зуміла випустити лише 3 тисячі примірників своєї книги та ще й ціна кожної — півтори тисячі гривень. це при суперпіарі як Лізи, так і самої книги на телебаченні та в пресі. КСД має безліч книг, виданих українською, тому, мабуть, членам клубу просто треба регулярніше запитувати у видавництва на їхньому сайті з рекламою книг, чи планують вони випуск конкретної книги ще й українською. Коли іх ніхто про це не запитує, а розмова про це ведеться лише між нами «на кухні», то як видавництво має зрозуміти, що їхні члени клубу( а вони орієнтовані в найбільшій мірі саме на них) хочуть бачити ці книги і українською? Тому усе у ваших руках, любі читачі та споживачі. Капля камінь точить. Буде попит, відразу буде і пропозиція. Запитуйте під моєю книгою, чи буде українська версія. Там відповідають швидко. До речі, звернення до двох наших україномовних львівських видавництв надрукувати рецепти та фото українською не дали жодного результату. У відповідь повний мовчок або «ага, матимемо на увазі». Мовляв, ми вас не знаємо та знати не бажаємо у на своїх вдосталь, а ви ніхто і звати вас ніяк. Нє, ну фото моє взяти і опублікувати у своій книзі як своє, то можна, а так — то я їм зі своїми рецептами і фото абсолютно не потрібна. А от у Харкові мене, як це не дивно, прекрасно знають. Знають про моі пляцки, знають про мої фото, готували за багатьма моїми рецептами(це самі працівники редакціі) і хочуть бачити у друку моі книги. Дивно, але це факт. Так що я КСД дуже вдячна за усе.
Medunya