Віта, ти кажеш хтось із гостей дав дитині ковбасу. Гості — то чужі люди. Хтось випустив з уваги про алергію, хтось і в голову не брав, що робить. Але скільки є рідних батьків, які власними руками так понаприкрашають торт, чи кекси, чи випічку тими ядучими хімічними барвниками, що страва аж пищить від хімії, а вони дають їх дітям і тішаться: «Як усе красиво я зробила, як святково». Зробиш пересторогу, що так робити не бажано, бо дитячий організм ще зовсім слабенький — ображаються смертельно і ти їм уже ворог номер один. Кажуть: «То моя особиста справа і мені вирішувати, що робити зі своєю дитиною.» І дітей шкода, бо то потім їм вилізе боком як не в 10 років, то в 40. І ворогом робитися не хочеться.

Форма діаметром 19 см — я вгорі на початку рецепту зазначала.
Думаю, що у формі 25 см таким вмсоким ніяк не вийде. Тоді або коржі розрізати на три пласти, або у півтора рази збільшити порцію, щоб був високий

200 г. зефіру жувального розтопити на водяній бані, додати 1 ст. л. масла вершкового.
додати 600 г цукрової пудри і замісити тісто. можна посипати стіл крохмалем, щоб не прилипало.